Нова Зеландія та Федеративні штати Мікронезії
Состав работы
|
|
|
|
Необходимые программы
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Територія та географічне положення. Нова Зеландія — унітарна держава у складі Співдружності, що складається з 93 округів. Країна розташована в південно-західній частині Тихого океану, на південний схід від Австралії, і включає два великі острови — Північний і Південний, а також низку дрібніших островів. Острови Північний і Південний поділені протокою, ширина якої — від 22 до 91 км. Вона має ім'я видатного англійського мореплавця Дж. Кука.
Нова Зеландія витягнута більше ніж на 1500 км із північного сходу на південний захід, а її береги омиваються Тихим океаном, у тому числі Тасмановим морем. Протяжність берегової лінії — 15 134 км, найбільш порізана північна частина — острів Північний і південно-західна — острів Південний. Узбережжя острова Північний виділяється півостровами, затоками та бухтами.
Природа. У рельєфі країни вражає поєднання рівнинних і гірських територій, діючих і згаслих вулканів, сніжних вершин і піщаних дюн. Основну частину території займають гори та горбкуваті місцевості, а на рівнини припадає менше ніж десята частина території. Найбільша рівнина — Кентерберійська — розкинулася на сході острова Південний. У західній частині острова Південний височіють пасма найбільшої гірської системи — Південних Альп. Тут розташована найвища точка країни — гора Кука (3754 м). Корінні жителі називають її «Аорангі», що означає «Простромлена хмара».
Гірська система острова Південний продовжується й на сусідньому острові — Північному. Рівнинні ділянки тут розташувалися вздовж узбережжя, у тому числі поблизу найбільшого міста країни — Окленда. Нова Зеландія входить до зони сейсмічної активності. Підземні поштовхи тут відзначаються до 200 разів на рік, однак руйнівні землетруси трапляються рідко. Найчастіше «тремтіння» земної твердині відзначається на острові Північний і в північній частині острова Південний. На островах поширені гейзери, грязьові улоговини, гарячі джерела, у тому числі мінеральні, є діючі вулкани.
На більшій частині території країни клімат субтропічний морський. Його особливості визначаються острівним і широтним положенням Нової Зеландії, а також її протяжністю й гористістю. На крайній півночі клімат теплий і вологий, що нагадує середземноморський. На Кентерберійській рівнині холодніше й набагато сухіше. На крайньому півдні країни в зимовий час характерні сніжні бурі.
Нова Зеландія витягнута більше ніж на 1500 км із північного сходу на південний захід, а її береги омиваються Тихим океаном, у тому числі Тасмановим морем. Протяжність берегової лінії — 15 134 км, найбільш порізана північна частина — острів Північний і південно-західна — острів Південний. Узбережжя острова Північний виділяється півостровами, затоками та бухтами.
Природа. У рельєфі країни вражає поєднання рівнинних і гірських територій, діючих і згаслих вулканів, сніжних вершин і піщаних дюн. Основну частину території займають гори та горбкуваті місцевості, а на рівнини припадає менше ніж десята частина території. Найбільша рівнина — Кентерберійська — розкинулася на сході острова Південний. У західній частині острова Південний височіють пасма найбільшої гірської системи — Південних Альп. Тут розташована найвища точка країни — гора Кука (3754 м). Корінні жителі називають її «Аорангі», що означає «Простромлена хмара».
Гірська система острова Південний продовжується й на сусідньому острові — Північному. Рівнинні ділянки тут розташувалися вздовж узбережжя, у тому числі поблизу найбільшого міста країни — Окленда. Нова Зеландія входить до зони сейсмічної активності. Підземні поштовхи тут відзначаються до 200 разів на рік, однак руйнівні землетруси трапляються рідко. Найчастіше «тремтіння» земної твердині відзначається на острові Північний і в північній частині острова Південний. На островах поширені гейзери, грязьові улоговини, гарячі джерела, у тому числі мінеральні, є діючі вулкани.
На більшій частині території країни клімат субтропічний морський. Його особливості визначаються острівним і широтним положенням Нової Зеландії, а також її протяжністю й гористістю. На крайній півночі клімат теплий і вологий, що нагадує середземноморський. На Кентерберійській рівнині холодніше й набагато сухіше. На крайньому півдні країни в зимовий час характерні сніжні бурі.
Другие работы
Особенности развития экономического роста в России
Elfa254
: 20 ноября 2013
ВВЕДЕНИЕ
В данной работе мы будем рассматривать теорию экономического роста и особенности экономического роста в России на сегодняшний момент.
Проблема данного исследования носит актуальный характер в современных условиях. Об этом свидетельствует частое изучение поднятых вопросов.
Вопросам исследования посвящено множество работ. В основном материал, изложенный в учебной литературе, носит общий характер, а в многочисленных монографиях по данной тематике рассмотрены более узкие вопросы проблемы
5 руб.
Инновационный менеджмент. Контрольная работа. Вариант №7
inwork2
: 16 декабря 2017
В контрольной работе необходимо сопоставить две стратегии поведения организации-новатора и выбрать лучшую, обосновав свое решение расчетами по двум стратегиям.
Исходные данные к контрольной работе, вариант 7.
1.Рпост = 8000
2.Рпер = 19
3.Р1 = 28
4.Кпрог = 1800
5.T = 6
6.R = 7
Данные по основному конкуренту:
1.Рпост = 8000
2.Рпер = 18
3.Р1 = 28
4.Кпрог = 1800
150 руб.
Техническая термодинамика и теплотехника УГНТУ Задача 7 Вариант 37
Z24
: 19 декабря 2025
Для теоретического цикла ГТУ с подводом теплоты при постоянном давлении определить:
— параметры (р, υ, Т) рабочего тела (воздуха) в характерных точках цикла 1, 2, 3 и 4;
— подведенную и отведенную теплоту;
— работу и термический КПД цикла;
— теоретическую мощность ГТУ при заданном расходе воздуха G.
Начальное давление р1=0,1 МПа, начальная температура t1=27 ºC, степень повышения давления в компрессоре π, температура газа перед турбиной t3.
Дать схему и цикл установки в p-υ и T-
240 руб.
Расчет элементов автомобильных гидросистем МАМИ Задача 1.5 Вариант Г
Z24
: 17 декабря 2025
Определить силу F0, необходимую для удержания поршня на высоте Н над поверхностью воды. Над поршнем располагается столб воды высотой h. Даны диаметры поршня D и штока d. Весом поршня и штока пренебречь. (Величины Н, h, D и d взять из таблицы 1).
180 руб.