Формування конкурентного потенціалу Вінницької області у сучасних умовах

Постановка проблеми. Сучасна Україна почала рух до змішаної регульованої ринкової економіки. Головною рушійною силою на шляху до цивілізованих ринкових відносин є розвиток підприємництва. Ставши на шлях реформ, необхідно створювати умови для активізації усіх форм підприємницької діяльності, у тому числі – для відродження й розвитку малого бізнесу.

В умовах формування глобальної інноваційної системи, посилення конкуренції між суб’єктами економіки знань зростаючого значення набуває інноваційна політика держави, домінуючим вектором якої є підвищення технологічного рівня і конкурентоспроможності виробництва, у тому числі, і в сфері малого інноваційного бізнесу та перехід на цій основі інноваційного підприємництва у стадію постійного збалансованого зростання. Економічна конкурентоспроможність держав у ХХI столітті забезпечується якісними науково-технологічними зрушеннями та інтелектуалізацією основних складових виробництва в усіх сферах економіки і, насамперед, у малому бізнесі, який виступає як інноваційно активний суб'єкт національних економік. Теоретичне осмислення інноваційних систем у забезпеченні конкурентних переваг малого бізнесу дає можливість трансформувати процеси стихійного та інтуїтивного пошуку шляхів їх модифікації у науково обґрунтовані, що стане найважливішою умовою оздоровлення національної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові основи інноваційної теорії, закладені в роботах Кондратьєва М., Мілля Дж., Петті У., Рікардо Д., Сміта А., Туган-Барановського М., Шумпетера Й., які трактували нововведення як основну рушійну силу економічного прогресу, набули подальшого розвитку у працях Санто Б., Солоу Р., Твісса Б. Проблемам інноваційної діяльності та якості економічного зростання присвячені роботи Ансоффа І., Валенти Ф., Друкера П., Ламбена Ж., Менша Г., Портера М., Ростоу У., Шпітгофа А. Методологічні питання формування і розвитку національної інноваційної системи розглядаються в роботах таких вітчизняних дослідників, як Амоша О., Антонюк Л., Ареф'єва О., Білорус О., Воротіна Л., Виноградова О., Гальчинський А., Геєць В., Гуткевич С., Маркіна І., Поручник А., Руденко Л., Савчук В., Сіденко С., Ткаченко Ю., Худолій Л., Черваньов Д., Швиданенко Г., Школа І. та інших. Загальні проблеми розвитку малого бізнесу досліджуються у працях Благодатного В., Варналія З., Виноградської А., Сірополіса Н., Соболя С., Рудченко О., Чандлера А. та інших.

Разом з тим багато аспектів цієї наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими. Аналітичне оцінювання наукових джерел і практики інноваційного розвитку в країнах з трансформаційними економіками дозволяє зробити висновок про те, що проблеми формування конкурентного потенціалу малого підприємництва не лише не втратили своєї актуальності, а й потребують нових теоретико-методологічних підходів до їх дослідження. Слабо обґрунтованими залишаються сучасні моделі формування конкурентних переваг малих підприємств, які не достатньою мірою відображають синтез інтересів цих суб'єктів інноваційних систем. Удосконалення вимагають сучасні організаційно-методологічні підходи щодо оцінювання здатності підприємств до конкурування. Потребують поглибленого дослідження та обґрунтування аналітичні аспекти визначення впливу домінуючих факторів на конкурентоздатність підприємств малого бізнесу. Таким чином, необхідність теоретичного вивчення вказаних проблем і підпорядкування проведених досліджень практичному застосуванню зумовили вибір теми, мети і завдань роботи.