Політичні ідеї Стародавнього світу

Вступ
1. Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу
2. Політичні вчення у Стародавній Греції
3. Політична думка у Стародавньому Римі

1. Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу
Перші ідеї про форми організованого державного існування і розвитку суспільства з'явились у країнах Стародавнього Сходу ще в II тисячолітті до н.e.
Ці ідеї у стародавніх китайців, індусів, вавилонян, персів, євреїв мали релігійно-міфологічний характер. У XI - VIII ст. до н. є. простежується тенденція переходу від релігійно-міфологічних уявлень до раціонального сприйняття. Цей перехід виявився у вченнях
1. Конфуція і Мо Цзи в Китаї
2. Будди в Індії
3. Заратустри в Персії
4. проповідях єврейських пророків.
Вчення Конфуція (551-479 рр. до н. є.) викладено у книзі "Луньюй" ("Бесіди і судження"), складеній його учнями. Він розвивав патріархально-патерналістську концепцію держави, відповідно до якої держава виступає як велика сім'я. Влада правителя в державі є такою, як влада батька в сім'ї, а відносини правителів і підданих нагадують сімейні відносини, де молодші залежать від старших. Правитель є "сином неба", його влада має божественне походження, але вона залишається божественною доти, доки він править "розумно", наслідуючи шлях, вказаний Богом.
Доброчесність виступає як комплекс етико-правових норм і принципів, до якого входять:
5. правила ритуалу
6. людинолюбство
7. піклування про людей
8. шанобливе ставлення до батьків
9. відданість правителю
10. відчуття обов'язку.
Умовою дотримання цих доброчесностей є "виправлення імен" - суворе й чітке визначення обов'язків кожного члена суспільства. Негативне ставлення до законів зумовлено їх традиційно каральним значенням, зв'язком із жорстокими покараннями. Конфуціанство стало найвпливовішою течією етичної і політичної думки в Китаї, зберігає своє значення й понині.