Становлення української політичної думки

Вступ
1. Еволюція політичних ідей з часів Київської Русі до XIX ст.
2. Суспільно-політична думка України XIX- початку XX ст.
3. Проблеми державності в політичній думці України XX ст.

Вступ
Українська політична думка с невід'ємною частиною загальнолюдських політичних знань. Адже Україна не стояла осторонь розвитку людської цивілізації і її визначні мислителі зробили вагомий внесок у становлення світової політичної думки. Вона і досі не втратила своєї актуальності. Більше того, без вивчення неможливо сьогодні самоусвідомити себе як націю, як народ, визначити перспективи свого подальшого розвитку.

1. Еволюція політичних ідей з часів Київської Русі до XIX століття
Літературні джерела ХІ-ХІІІ століть свідчать про те, що політична думка нашої країни виникла давно, а політика і державна влада вже в домонгольський період відігравали провідну роль у розвитку суспільства. Початковому періоду розвитку вітчизняної політичної думки властиві релігійні та буденні уявлення тих часів.
Політична думка Київської Русі репрезентована писаними пам'ятками, які припадають на X - XIII ст., такими як "Слово про закон і благодать" Іларіона, "Руська правда", "Повчання дітям" Володимира Мономаха, "Повість минулих літ", "Слово о полку Ігоревім", Галицько-Волинський літопис.
У цих документах порушені проблеми походження держави, виникнення правлячої династії, єдності і суверенності політичної влади, організації найдоцільніших форм правління тощо. Зокрема, київський митрополит Іларіон вбачав у сильній монархічній владі князя запоруку територіальної цілісності держави, вважав що церква повинна служити державі та її володарю.
Центральне місце в суспільно-політичній думці цього періоду належить проблемі ідеального правителя та його влади. Князь уже від народження розглядався як необхідний елемент державної структури, потенційний носій державної влади. На думку Володимира Мономаха, ідеальний правитель - це мудрий, справедливий і милосердний володар, що дбає про підданих.
Важливе місце в системі політичних інститутів Київської Русі належало таким представницьким установам, як князівська рада, боярська рада, князівські з'їзди, собори. Помітний вплив на функціонування князівської влади в Київській Русі справляло також і віче, нехтувати яким князі не могли.
Істотне значення в політичному житті Київської Русі, особливо для її розбудови, мало введення київським князем Володимиром Великим християнства (988). Прийняття монотеїстичної релігії сприяло централізації давньоруської держави, розширенню її міжнародних зв'язків, а, отже, й утвердженню політичної могутності владних структур.