Розмір речення та ідіостиль

Розмір речення та ідіостиль
Ця доповідь присвячена висвітленню теми «Розмір речення та ідіостиль» Поліни Ігорівни Климової. Обьектом статті є речення, в свою чергу предметом є розмір речення та поняття іліостиль.
ИДИОСТИЛЬ (ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ), система змістовних і формальних лінгвістичних характеристик, властивих добуткам певного автора, яка робить унікальним втілений у цих добутках авторський спосіб мовного вираження. На практиці даний термін використовується стосовно до художніх творів (як прозаїчним, так і поетичним); стосовно до текстів, що не ставляться до красного письменства, в останнє десятиліття став використовуватися почасти близький, але далеко не тотожний термін "дискурс" в одному з його розумінь.
Із моменту своєї появи в лінгвістиці введений В. фон Гумбольдтом термін "ідіостиль" притягнув до себе увагу великої кількості (напр., [Винокур 1991; [Гальперин 1981; Григорьев 1983; Лютикова 2000] та ін.). Традиційно цей термін розуміють як індивідуальний стиль - систему змістовних і формальних лінгвальних характеристик, притаманних творам певного автора, що робить унікальним авторський спосіб мовного вираження, втілений у цих творах [Идиостиль]. Поняття "ідіостиль" треба відрізняти від його не менш відомого омоніма "ідеостиль", який з'явився як "какографічний паразит" [Григорьев].
Однак, у сучасній літературі найчастіше поняття ідіостиля розглядають при вивченні лексики, говорячи про вживаність певних слів, використання специфічних для автора висловів. Такий вид ідіостиля називають "поетичним" [Идиостиль].