Cередньовіччя в Європі: Озброєння, військова система, дипломатія

План:
Вступ.
Військова система.
Зброя і військове спорядження.
Дипломатія.
Література.
Варварські королівства, на відміну від Римської імперії, не мали регулярних армій. В них кожна соціальна група чи сім’я сама дбала про свою безпеку. Король закликав до війська усіх спроможних носити зброю, причому упродовж усієї воєнної компанії вони мали самі себе утримувати. За ухиляння від військової служби страчували. У франків військову повинність виконували не лише вільні, а й літи (напівраби) та раби. У вестготів із невільників складалося ядро війська. Щоб військових механізм працював бездоганно, дозволялося усім носити зброю.
На світанку Середньовіччя використовувалася проста зброя. Франкські воїни були озброєні мечем і щитом, вікінги — мечем і грізною дворучною датською бойовою сокирою.
У X — першій половині XII ст. основну роль у боях уже відігравали озброєні довгим списом і мечем вершники-рицарі, захищені шоломом і гнучкою кольчугою та іншими обладунками,
У другій половині XII й упродовж XIII ст. зросла роль у бою піших лучників і арбалетників. Лук і арбалет (поєднання лука й ложа з прикладом та спусковим механізмом) мали свої переваги. Перевагою лука була ско-рострільність (із нього за хвилину випускали десяток стріл, із арбалета — лише дві), зате убивча сила стріли, випущеної з арбалета, була більшою. Візантійська принцеса Анна Комніна (XI ст.) стверджувала: "Випущена [з нього] з величезною силою стріла... наскрізь пробиває і щит, і товсті лати і летить далі... Отож, здається, що із нього лука стріляє сам диявол". II Латеранський собор (1139) заборонив застосування лука й арбалета у війнах між християнами, проте наприкінці XII ст. з легкої руки англійського короля Річарда І Левове Серце тогочасні армії знову вдалися до цієї грізної зброї (до речі, цьому монархові вкоротила віку стріла, випущена з арбалета). Коли арбалетник перезаряджав свою зброю, інший піхотинець прикривав його великим щитом.
Хоча стабільний мир і спокій були для західноєвропейського Середньовіччя недосяжним ідеалом, усе ж не всі можновладці при вирішенні політичних питань покладалися лише на голу силу. Багато хто з них прагнув уладнати суперечки чи конфлікти за допомогою дипломатії.