Конституційна реформа в Україні: позитивний і негативний аспекти, різночитання Конституції.
Состав работы
|
|
|
|
Необходимые программы
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Історія прийняття Конституційної реформи
8 грудня 2004 року, в результаті компромісу між політичними силами, командою майбутнього президента Ющенка (тоді ще кандидата, право в президенти, чесне обрання якого, захищали самі ж виборці, вийшовши на головну площу країни – майдан Незалежності. Ці події отримали назву Помаранчевої революції) та Віктора Януковича, Верховна Рада України внесла зміни до Основного Закону, перетворивши Україну з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську державу. Цифри №4180 (номер законопроекту) чи №2222-4(Закон України “Про внесення змін до конституції України”) до болі знайомі кожному, хто перебував у контексті тих подій. Але на хвилі народного піднесення це сприйнялося як необхідна прикрість, яка не тягнутиме за собою аж надто серйозних наслідків, адже кінець кінцем – ми виявилися сильнішими, наша правда перемагала. За законопроект проголосувало 402 депутати із 442, зареєстрованих у залі. Проти – 21, не голосувало – 19. Ідеологом і “натхненником” змін до Основного Закону був Олександр Мороз. Лунали прекрасні фрази про необхідність демократизації влади та держави, про заміну президентсько-парламентської на парламентсько-президентську форму правління, що має вдосконалити нашу систему влади. Але чи справді парламент був таким безпорадним за старою редакцією Конституції? Чи він був слабким через ручне управління політичними процесами, через авторитарне керування президента Кучми? В процесі подальшого розгляду питання доцільності, позитиву, негативу внесення змін до Конституції України, ми розглянемо і цей зріз. Та чи стала Конституція і справді демократичнішою?
Чи є “конституційними” зміни до Основного Закону?
Як відомо, вдалий початок – половина справи. Так і зі змінами до Конституції, тільки на 180 градусів в інший бік – навпаки.
1.Прийняття Закону “Про внесення змін до Конституції України” здійснювалося з порушенням вимог статті 159 Конституції України: “Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 даної конституції”. Зокрема, зміст законопроекту №4180 відрізняється від законопроекту, який попередньо схвалювався Верховною Радою України і на який отримувався Висновок Конституційного Суду України від 12 жовтня 2004 року (мають місце доповнення, уточнення формулювань, приписів та “редакційні поправки”);
2.Ще одним видом порушення процедури прийняття законопроекту №4180 є так зване “пакетне голосування” за “звичайний закон” (Закон України “Про особливості застосування Закону України “Про вибори Президента України” при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року”) та одночасно за Закон України “Про внесення змін до Конституції України”.
8 грудня 2004 року, в результаті компромісу між політичними силами, командою майбутнього президента Ющенка (тоді ще кандидата, право в президенти, чесне обрання якого, захищали самі ж виборці, вийшовши на головну площу країни – майдан Незалежності. Ці події отримали назву Помаранчевої революції) та Віктора Януковича, Верховна Рада України внесла зміни до Основного Закону, перетворивши Україну з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську державу. Цифри №4180 (номер законопроекту) чи №2222-4(Закон України “Про внесення змін до конституції України”) до болі знайомі кожному, хто перебував у контексті тих подій. Але на хвилі народного піднесення це сприйнялося як необхідна прикрість, яка не тягнутиме за собою аж надто серйозних наслідків, адже кінець кінцем – ми виявилися сильнішими, наша правда перемагала. За законопроект проголосувало 402 депутати із 442, зареєстрованих у залі. Проти – 21, не голосувало – 19. Ідеологом і “натхненником” змін до Основного Закону був Олександр Мороз. Лунали прекрасні фрази про необхідність демократизації влади та держави, про заміну президентсько-парламентської на парламентсько-президентську форму правління, що має вдосконалити нашу систему влади. Але чи справді парламент був таким безпорадним за старою редакцією Конституції? Чи він був слабким через ручне управління політичними процесами, через авторитарне керування президента Кучми? В процесі подальшого розгляду питання доцільності, позитиву, негативу внесення змін до Конституції України, ми розглянемо і цей зріз. Та чи стала Конституція і справді демократичнішою?
Чи є “конституційними” зміни до Основного Закону?
Як відомо, вдалий початок – половина справи. Так і зі змінами до Конституції, тільки на 180 градусів в інший бік – навпаки.
1.Прийняття Закону “Про внесення змін до Конституції України” здійснювалося з порушенням вимог статті 159 Конституції України: “Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 даної конституції”. Зокрема, зміст законопроекту №4180 відрізняється від законопроекту, який попередньо схвалювався Верховною Радою України і на який отримувався Висновок Конституційного Суду України від 12 жовтня 2004 року (мають місце доповнення, уточнення формулювань, приписів та “редакційні поправки”);
2.Ще одним видом порушення процедури прийняття законопроекту №4180 є так зване “пакетне голосування” за “звичайний закон” (Закон України “Про особливості застосування Закону України “Про вибори Президента України” при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року”) та одночасно за Закон України “Про внесення змін до Конституції України”.
Другие работы
Основи санітарії і гігієни, державний нагляд у закладах готельно-ресторанного господарства
Slolka
: 21 марта 2014
Зміст
1. Основи санітарії і гігієни, державний нагляд у закладах готельно-ресторанного господарства
2. Санітарно-гігієнічні вимоги до навколишнього та внутрішнього середовищ закладів готельно-ресторанного господарства
3. Санітарно-гігієнічне забезпечення безпеки та якості харчування у закладах ресторанного харчування
4. Санітарно-гігієнічні вимоги до забезпечуючих систем закладів готельно-ресторанного господарства
1. Основи санітарії і гігієни, державний нагляд у закладах готельно-ресторанного
15 руб.
Теплотехника МГУПП 2015 Задача 1.2 Вариант 49
Z24
: 7 января 2026
Газ массой М с начальными параметрами (давлением р1 и температурой t1) изотермически расширяется до увеличения объема в ε раз, а затем адиабатно сжимается до первоначального объема. Определить:
первоначальный объем и объем в конце изотермического расширения;
давление в конце изотермического расширения и адиабатного сжатия;
температуру в конце адиабатного сжатия;
изменение энтропии в процессе изотермического сжатия;
работу изотермического расширения и адиабатного сжатия.
Изобразить данные
200 руб.
Вариант 19. Проекционное черчение. Работа 1
coolns
: 18 июля 2025
Вариант 19. Проекционное черчение. Работа 1
Выполнить ассоциативный чертеж в программе КОМПАС-3D.
Задание выполняется на листе формата А3, оформленном в соответствии с ГОСТ 2.301-68.
Порядок действий
1) изучить правила построения изображений (ГОСТ 2.305-2008), общие правила нанесения размеров (ГОСТ 2.307-2011);
2) прочитать заданный чертеж по выданному заданию;
3) создать модель детали;
4) выполнить необходимые простые разрезы;
5) нанести размеры и осевые линии;
6)заполнить основную надпись.
150 руб.
Храм Христа Спасителя в Москве
evelin
: 26 августа 2013
Здание, как и люди, имеют свою неповторимую индивидуальность. У каж-
дого из них своя судьба. Жизнь одних складывается на редкость удачно и счас-
тливо, у других - течёт ровно и спокойно, судьба третьих бывает дромати-
чной. Жизнь кафедрального собора - таков официальный статус храма Христа
спасителя в Москве - была яркой, бурной и по исстене трагической.
Мысль о строительстве храма родилась в ходе войны с Напалионом, кото-
рая получила название в ходе войны Отечественной, и связана с побе