Стратегічне партнерство України і Польщі
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Вступ
Якщо подивитися на мапу Європи: центр континенту його найвигідніший Балто-Чорноморський перешийок монопольно тримають у своїх руках (фактом існування поряд двох народів) лише дві держави Україна і Польща. Через територію цих двох країн проходять всі автомобільні, залізничні, повітряні шляхи, газо- і нафтопроводи, що забезпечують економічні, інформативні, політичні і культурні контакти між Сходом і Заходом.
Поляки залишили виразний слід в історії Української держави. Рік Польщі в Україні – це дуже важлива подія для встановлення більш дружніх відносин між країнами-сусідками і реалізація цього заходу потрібна українцям, насамперед для того, щоб зробити більш впевнений крок у європейській простір і у світ загалом.
Актуальність теми обумовлена необхідністю комплексного аналізу українсько-польських відносин, починаючи з 1997 до сьогодення. Одним із актуальних питань історії слов’янських народів є налагодження українсько-польського партнерства, а одним із актуальних питань ХХ століття є висвітлення місця та ролі відносин між Україною та Польщею.
Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті
З якого боку не подивитися, близькості між народами-братами, народами-сусідами годі шукати. Більше того, ці два народи – український і польський, що походять від одного полянського кореня,- поставлені Творцем поряд саме для створення культури майбутнього; культури, яка об’єднує класику Латинського Заходу з традиціями православного Сходу; культури чітких структур і технологічного порядку організації життя з культурою широкого спектра почуттів і емоцій. Дві багатющих ментальності, два взаємодоповнюючі способи мислення українського і польського народів у центрі Європи - це унікальний арсенал цінного історичного і генетичного досвіду, багатюще джерело нових ідей і можливостей.
На жаль, значна частина публікацій, присвячених Польщі в українських ЗМІ подають образ нашої безпосередньої сусідки на Заході з виразним негативним відтінком. Особливо старанні в цьому російські видання і телеканали в Україні, котрим ніколи не бракує сарказму і винахідливості, аби представити чергову подію за Бугом у компрометуючому аспекті чи під сумнівним кутом зору.
Не бракує подібних старань і серед авторів, які вважають себе представниками українського національно-демократичного відродження. Антипатія, а подекуди і вороже ставлення до поляків є очевидним рудиментом російсько-імперської епохи і відповідної пропаганди,мета якої - не допустити зближення України і Польщі, позаяк в такому разі Росія втрачає шанси на панування в Європі і світі, а її інтелектуальний потенціал значно слабшає.
З підручників історії, створених впродовж радянської доби, ми дізнаємося про «польське панство», «самозакохану шляхту», яка пригнічувала українців, «самовпевнену польську аристократію», «буржуазну Польщу», тощо. Але не лише у підручниках, а й в усій українській історіографії не досить об’єктивно представлено майже 2 століття активного розвитку України, починаючи од приєднання Галицько-Волинського князівства до Королівства Польського та ще 1362 року, коли населення Русі зустрічало литовського князя Ольгерда як визволителя від татаро-монгольського ярма.
Іван Крип’якевич у своїй «Історії України» так характеризує цей період: «Два століття, прожиті у Великому князівству, позитивне значення для українського народу. Бо хоч національно-політичне життя не могло розвинутись у повних формах і зустрічало різні перешкоди, все-таки для розвитку української культури і національної свідомості це був щасливий час». Безперечно, поляки залишили виразний слід в історії української держави.
Якщо подивитися на мапу Європи: центр континенту його найвигідніший Балто-Чорноморський перешийок монопольно тримають у своїх руках (фактом існування поряд двох народів) лише дві держави Україна і Польща. Через територію цих двох країн проходять всі автомобільні, залізничні, повітряні шляхи, газо- і нафтопроводи, що забезпечують економічні, інформативні, політичні і культурні контакти між Сходом і Заходом.
Поляки залишили виразний слід в історії Української держави. Рік Польщі в Україні – це дуже важлива подія для встановлення більш дружніх відносин між країнами-сусідками і реалізація цього заходу потрібна українцям, насамперед для того, щоб зробити більш впевнений крок у європейській простір і у світ загалом.
Актуальність теми обумовлена необхідністю комплексного аналізу українсько-польських відносин, починаючи з 1997 до сьогодення. Одним із актуальних питань історії слов’янських народів є налагодження українсько-польського партнерства, а одним із актуальних питань ХХ століття є висвітлення місця та ролі відносин між Україною та Польщею.
Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті
З якого боку не подивитися, близькості між народами-братами, народами-сусідами годі шукати. Більше того, ці два народи – український і польський, що походять від одного полянського кореня,- поставлені Творцем поряд саме для створення культури майбутнього; культури, яка об’єднує класику Латинського Заходу з традиціями православного Сходу; культури чітких структур і технологічного порядку організації життя з культурою широкого спектра почуттів і емоцій. Дві багатющих ментальності, два взаємодоповнюючі способи мислення українського і польського народів у центрі Європи - це унікальний арсенал цінного історичного і генетичного досвіду, багатюще джерело нових ідей і можливостей.
На жаль, значна частина публікацій, присвячених Польщі в українських ЗМІ подають образ нашої безпосередньої сусідки на Заході з виразним негативним відтінком. Особливо старанні в цьому російські видання і телеканали в Україні, котрим ніколи не бракує сарказму і винахідливості, аби представити чергову подію за Бугом у компрометуючому аспекті чи під сумнівним кутом зору.
Не бракує подібних старань і серед авторів, які вважають себе представниками українського національно-демократичного відродження. Антипатія, а подекуди і вороже ставлення до поляків є очевидним рудиментом російсько-імперської епохи і відповідної пропаганди,мета якої - не допустити зближення України і Польщі, позаяк в такому разі Росія втрачає шанси на панування в Європі і світі, а її інтелектуальний потенціал значно слабшає.
З підручників історії, створених впродовж радянської доби, ми дізнаємося про «польське панство», «самозакохану шляхту», яка пригнічувала українців, «самовпевнену польську аристократію», «буржуазну Польщу», тощо. Але не лише у підручниках, а й в усій українській історіографії не досить об’єктивно представлено майже 2 століття активного розвитку України, починаючи од приєднання Галицько-Волинського князівства до Королівства Польського та ще 1362 року, коли населення Русі зустрічало литовського князя Ольгерда як визволителя від татаро-монгольського ярма.
Іван Крип’якевич у своїй «Історії України» так характеризує цей період: «Два століття, прожиті у Великому князівству, позитивне значення для українського народу. Бо хоч національно-політичне життя не могло розвинутись у повних формах і зустрічало різні перешкоди, все-таки для розвитку української культури і національної свідомості це був щасливий час». Безперечно, поляки залишили виразний слід в історії української держави.
Другие работы
Курсовой проект по дисциплине «Сети связи» «Проектирование ГТС на базе SDH». Вариант №1.
freelancer
: 30 августа 2016
ЗАДАНИЕ
Исходные данные:
1. Назначение станций:
городские РАТС типа S-12, AXE-10 и АТСК.
Таблица 1. Типы оконечных станций.
Номер
ОС Вар 01
ОС-1 АТСК
ОС-2 S-12
ОС-3 S-12
ОС-4 AXE-10
ОС-5 AXE-10
В качестве АМТС используется АТС типа AXE-10. На сети используется централизованный УСС. В качестве АТС для УСС используется цифровая электронная АТС из перечня типов АТС для рассматриваемого варианта.
2. Структурный состав абонентов станций:
Таблица 2. Величины коэффициентов Кi, используемые для опре
150 руб.
Проектирование и исследование механизмов колёсного трактора
Рики-Тики-Та
: 23 августа 2012
Содержание
1. Синтез кулачкового механизма с поступательно движущимся толкателем
1.1. Исходные данные
1.2.Структурный анализ механизма
1.4. Определение минимального радиуса кулачка
1.5. Построение профиля кулачка
1.6.Строим диаграмму углов давления
2. Синтез эвольвентной зубчатой передачи
2.1. Анализ исходных данных
2.2. Геометрический расчёт эвольвентной зубчатой передачи
2.3. Построение графика удельного скольжения
2.4. Построение графика удельного давления
3. Синтез планетарного редуктора
3.
55 руб.
Теплотехника РГАУ-МСХА 2018 Задача 6 Вариант 85
Z24
: 27 января 2026
Горизонтальная труба длиной L, м и наружным диаметром d, м расположена в помещении, температура воздуха в котором tв, °С. Средняя температура поверхности трубы tс, °С. Определите величину коэффициента теплоотдачи от трубы к воздуху, а также тепловой поток, теряемый трубой.
Ответить на вопросы к задаче №5.
1. Дайте определение свободной конвекции.
2. Что такое определяющие и определяемые числа подобия, уравнение подобия?
3. Каков физический смысл коэффициента теплоотдачи, от чего он зав
200 руб.
Инженерно-технологические дисциплины, МСЭ. Лабораторная 1. Вариант 11
kisa7
: 29 июля 2012
Преобразователи частоты
Цель работы:
Экспериментальное исследование основных параметров и характеристик схем модуляторов многоканальных систем передач.
100 руб.