Особливості гармонізації корпоративного права європейських країн
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДОГОВОРУ ПРО ЄС
РОЗДІЛ ІІ. КОРПОРАТИВНЕ Й СУМІЖНІ ГАЛУЗІ ПРАВА
РОЗДІЛ ІІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ЄС
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДОГОВОРУ ПРО ЄС
Починаючи дослідження даного питання слід, насамперед, сказати, що пункт "g" абз. 2 ст. 44 Договору про ЄС (раніше п. "g" абз. 3 ст. 54) наділяє Раду і Комісію компетенцією координувати положення національного корпоративного права держав-учасників. Перш ніж перейти до докладного розгляду цього припису, слід сказати декілька слів про його систематичне місце в Договорі і мету включення його в Договір.
Стаття 44 знаходиться в главі Договору, що присвячена свободі заснування, і повинна, за задумом творців Договору, служити реалізації цієї свободи. Після вступу Договору у силу свобода заснування набула безпосередню дію не відразу, а лише після спливу перехідного строку. Перехідний строк відводився для створення передумов, необхідних для її реалізації. З цією метою абз. 1 даної статті в її первинній редакції доручав Раді і Комісії виробити Загальну програму по усуненню обмежень свободи заснування на території Співтовариства, тоді як абз. 3 (тепер абз. 2 ст. 44) містив відкритий перелік дій, які Рада і Комісія могли робити для здійснення Загальної програми.
До таких дій відносилася і координація положень національного корпоративного права держав-учасників за допомогою спеціальних директив (п. "g"). Після закінчення в 1969 р. перехідного терміну свобода заснування придбала пряму дію, незалежно від того, наскільки просунулася вказана координація. Загальна програма багато в чому втратила значення, але п. "g" абз. 2 ст. 44 своє значення зберіг і дотепер продовжує залишатися основою для ухвалення корпоративно-правових директив. Його зміст залишився колишнім, не дивлячись на те що редакція ст. 44 впродовж років кілька разів мінялася.
Згідно п. "g" абз. 2 ст. 44 Рада і Комісія у разі потреби координують захисні розпорядження, адресовані в державах-учасниках компаніям в значенні абз. 2 ст. 48 на користь учасників компаній і третіх осіб, щоб забезпечити рівноцінність цих розпоряджень.
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДОГОВОРУ ПРО ЄС
РОЗДІЛ ІІ. КОРПОРАТИВНЕ Й СУМІЖНІ ГАЛУЗІ ПРАВА
РОЗДІЛ ІІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ЄС
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДОГОВОРУ ПРО ЄС
Починаючи дослідження даного питання слід, насамперед, сказати, що пункт "g" абз. 2 ст. 44 Договору про ЄС (раніше п. "g" абз. 3 ст. 54) наділяє Раду і Комісію компетенцією координувати положення національного корпоративного права держав-учасників. Перш ніж перейти до докладного розгляду цього припису, слід сказати декілька слів про його систематичне місце в Договорі і мету включення його в Договір.
Стаття 44 знаходиться в главі Договору, що присвячена свободі заснування, і повинна, за задумом творців Договору, служити реалізації цієї свободи. Після вступу Договору у силу свобода заснування набула безпосередню дію не відразу, а лише після спливу перехідного строку. Перехідний строк відводився для створення передумов, необхідних для її реалізації. З цією метою абз. 1 даної статті в її первинній редакції доручав Раді і Комісії виробити Загальну програму по усуненню обмежень свободи заснування на території Співтовариства, тоді як абз. 3 (тепер абз. 2 ст. 44) містив відкритий перелік дій, які Рада і Комісія могли робити для здійснення Загальної програми.
До таких дій відносилася і координація положень національного корпоративного права держав-учасників за допомогою спеціальних директив (п. "g"). Після закінчення в 1969 р. перехідного терміну свобода заснування придбала пряму дію, незалежно від того, наскільки просунулася вказана координація. Загальна програма багато в чому втратила значення, але п. "g" абз. 2 ст. 44 своє значення зберіг і дотепер продовжує залишатися основою для ухвалення корпоративно-правових директив. Його зміст залишився колишнім, не дивлячись на те що редакція ст. 44 впродовж років кілька разів мінялася.
Згідно п. "g" абз. 2 ст. 44 Рада і Комісія у разі потреби координують захисні розпорядження, адресовані в державах-учасниках компаніям в значенні абз. 2 ст. 48 на користь учасників компаній і третіх осіб, щоб забезпечити рівноцінність цих розпоряджень.
Другие работы
КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА по дисциплине: «Современные информационные технологии». Вариант 03.
teacher-sib
: 25 ноября 2016
1. Расчёт структурной надёжности по совокупности путей.
Рассчитать надежность сети, изображенной на рисунке, относительно узлов A и B, между которыми имеется 11 возможных путей (маршрутов) передачи информации. Все расчеты свести в таблицу 1: перечень элементов, входящих в каждый путь; результат умножения надежности данного пути на значение Qr, полученное при рассмотрении всех предыдущих путей; результат упрощения содержимого третьего столбца.
50 руб.
Национальный проект России Доступное жилье цели, механизм реализации
alfFRED
: 28 февраля 2014
Содержание
Введение……………………………………………………………………….3стр
1. Теоретические аспекты рынка жилья
1.1 Характеристика Основных проблем жилищного рынка…………5стр
1.2 Правовое регулирование рынка жилья…………………………...6 стр
2. Национальный проект «Доступное и комфортное жилье гражданам России»
2.1 Социально-экономическое развитие России……………………..9 стр
2.2 Характеристика национального проекта………………………..12 стр
2.3 Анализ национального проекта………………………………….17 стр
2.4 Предложения п
10 руб.
Контрольная работа по дисциплине: Социология и право. Вариант общий
xtrail
: 1 января 2025
Тема (модуль: Право): "Общая характеристика Трудового права"
Содержание
Введение 3
1. Понятие, методы трудового права 4
2. Принципы и функции трудового права 6
3. Система трудового права 9
4. Источники трудового права 12
Заключение 16
Список использованных источников 17
300 руб.
Деловая письменность в системе старобелорусского литературного языка
GnobYTEL
: 25 июля 2013
При изучении истории древнерусского литературного языка среди исследователей обнаружились принципиальные расхождения по вопросу о том, следует ли считать древнюю деловую письменность манифестацией литературного языка или же она находится за его пределами.
В последнее время за включение древнерусских деловых памятников в сферу литературного языка решительно высказался Ф.П. Филин. Он убедительно показал, что язык деловой литературы также является языком литературным, поскольку он был обработан, н
5 руб.