Машинобудування як галузь важкої промисловості
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Машинобудування – провідна галузь промисловості світу, в якій зайнято понад 100 млн. осіб. Машинобудування виробляє засоби виробництва для всіх інших видів людської діяльності, тому за вартістю виробленої продукції беззаперечно випереджає всі інші галузі видобувної та обробної промисловості. Особливо велике значення машинобудування в прискоренні темпів НТР, інтенсифікації економічного розвитку та у збільшенні продуктивності праці. Машинобудування до того ж є основним споживачем конструкційних матеріалів, зокрема чорних і кольорових металів.
Машинобудування як самостійна галузь світового господарства сформувалося більше 200 років тому під час промислової революції у Великобританії, яку потім протягом багатьох десятиліть справедливо називали «великою майстернею світу». «Маленькою майстернею світу» і сьогодні називають Бельгію.
За вартістю продукції машинобудування серед країн світу лідерами є США, Японія та Німеччина, наздоганяє їх Китай. Три перші країни очолюють три провідних регіони світового машинобудування – Північноамериканський (35% світового обсягу), Західноєвропейський (30%) та Східноазійський (20%). Частка машинобудування у загальній вартості продукції обробної промисловості найвищою є в Сінгапурі (49%), Німеччині (38%), Швейцарії (38%), Японії (37%), США (36%), Швеції (35%). Найкращі серед нових індустріальних країн – Індія та Бразилія мають скромніші показники (26% та 24% відповідно). В доіндустріальних країнах машинобудування не має самостійного значення, як правило воно носить «імпортозамінний» характер, тому представлено переважно складальними виробництвами або ремонтно-механічними майстернями. Великі групи країн Африки, Азії та Океанії на світовій карті машинобудування і сьогодні залишаються «білими плямами».
За межами трьох головних машинобудівних регіонів слід відзначити Росію, Австралію, Південноафриканську Республіку. В Центральній Європі у виробництві окремих видів продукції досягли успіхів Чехія, Польща, Угорщина, Україна, але вони явно поступаються своїм західноєвропейським сусідам, особливо Швейцарії та Швеції. У Латинській Америці значні масштаби виробництва мають Мексика, Бразилія та Аргентина, але вони, як і Індія, переважно працюють на внутрішній ринок і найчастіше випускають морально застарілу техніку, зняту з виробництва у постіндустріальних країнах. Урядам латиноамериканських країн часто доводиться використовувати протекціоністські заходи.
Машинобудування як самостійна галузь світового господарства сформувалося більше 200 років тому під час промислової революції у Великобританії, яку потім протягом багатьох десятиліть справедливо називали «великою майстернею світу». «Маленькою майстернею світу» і сьогодні називають Бельгію.
За вартістю продукції машинобудування серед країн світу лідерами є США, Японія та Німеччина, наздоганяє їх Китай. Три перші країни очолюють три провідних регіони світового машинобудування – Північноамериканський (35% світового обсягу), Західноєвропейський (30%) та Східноазійський (20%). Частка машинобудування у загальній вартості продукції обробної промисловості найвищою є в Сінгапурі (49%), Німеччині (38%), Швейцарії (38%), Японії (37%), США (36%), Швеції (35%). Найкращі серед нових індустріальних країн – Індія та Бразилія мають скромніші показники (26% та 24% відповідно). В доіндустріальних країнах машинобудування не має самостійного значення, як правило воно носить «імпортозамінний» характер, тому представлено переважно складальними виробництвами або ремонтно-механічними майстернями. Великі групи країн Африки, Азії та Океанії на світовій карті машинобудування і сьогодні залишаються «білими плямами».
За межами трьох головних машинобудівних регіонів слід відзначити Росію, Австралію, Південноафриканську Республіку. В Центральній Європі у виробництві окремих видів продукції досягли успіхів Чехія, Польща, Угорщина, Україна, але вони явно поступаються своїм західноєвропейським сусідам, особливо Швейцарії та Швеції. У Латинській Америці значні масштаби виробництва мають Мексика, Бразилія та Аргентина, але вони, як і Індія, переважно працюють на внутрішній ринок і найчастіше випускають морально застарілу техніку, зняту з виробництва у постіндустріальних країнах. Урядам латиноамериканських країн часто доводиться використовувати протекціоністські заходи.
Другие работы
Теплотехника МГУПП 2015 Задача 3.2 Вариант 86
Z24
: 8 января 2026
Определить необходимую толщину слоя теплоизоляции δиз наружной стены холодильной камеры (рис. 3), если:
толщина стены δст;
коэффициенты теплопроводности соответственно материала стены и теплоизоляции λст и λиз;
температура наружного воздуха и воздуха в холодильной камере tв1 и tв2;
коэффициенты теплоотдачи от наружного воздуха к стене α1 и от поверхности теплоизоляции к воздуху в холодильной камере α2;
заданная плотность теплового потока q.Оценить также температуры поверхностей tc1, tc2 и
150 руб.
Узел намотки гибкоц трубы колтюбинговой установки МК-20Т-Чертеж-Оборудование для капитального ремонта, обработки пласта, бурения и цементирования нефтяных и газовых скважин-Курсовая работа-Дипломная работа
https://vk.com/aleksey.nakonechnyy27
: 5 июня 2016
Узел намотки гибкоц трубы колтюбинговой установки МК-20Т-(Формат Компас-CDW, Autocad-DWG, Adobe-PDF, Picture-Jpeg)-Чертеж-Оборудование для капитального ремонта, обработки пласта, бурения и цементирования нефтяных и газовых скважин-Курсовая работа-Дипломная работа
500 руб.
СЕТИ СВЯЗИ. Экзамен. Билет №19
tindrum
: 2 марта 2013
1. Классификация и состав функциональных сигналов. Способы передачи линейных сигналов и сигналов управления по телефонным сетям. Достоинства и недостатки различных способов передачи сигналов. Понятия о кодировании сигналов.
2. Последовательный метод распределения каналов первичной сети между станциями вторичной сети. Алгоритм решения задач указанным методом. Достоинства и недостатки метода.
80 руб.
Индивидуальное задание № 2 по курсу «Метрология, стандартизация и сертификация в инфокоммуникациях» на тему: «Аналоговые вольтметры и их использование в измерительной практике» Вариант 17
msakent
: 9 декабря 2019
Требуется выполнить следующие задания:
1. Построить в соответствии с исходными данными в линейном масштабе график исследуемого сигнала и произвести его аналитическое описание.
2. Найти пиковое U_m, среднее U_ср, средневыпрямленное U_(ср.в) и среднеквадратическое U значения напряжения наблюдаемого сигнала.
3. Произвести аналитическое описание переменной составляющей сигнала и построить ее график в том же масштабе, что и график исходного сигнала, и сравнить их.
4. Найти пиковое U_m^~, среднее
350 руб.