Великобританія та Німеччина - провідні високорозвинені європейські країни

Територія та географічне положення. Федеративна Республіка Німеччина розташована в центрі Європи. Вона межує з дев’ятьма державами: на півночі – із Данією, на сході – із Польщею, і Чехією, на півдні – з Австрією і Швейцарією, на заході – із Францією, Люксембургом, Бельгією і Нідерландами. Після відновлення єдності Німеччини 3 жовтня 1990 р. країна перетворилася на вузловий центр, що поєднує Схід і Захід, Скандинавію та Середземномор’я.

Вигідність географічного положення Німеччини обумовлена також досить широким виходом до морів: із півночі територія країни омивається водами Північного й Балтійського морів.

Природа. На території країни виділяються ти великі природні регіони: прибережні рівнини на півночі (Північно-Німецька низовина), складне сполучення височин і низьких стародавніх гір у центральній частині (Гарц, Шварцвальд) і Баварське плоскогір’я з Альпами на крайньому півдні. Поблизу австрійського кордону розташована найвища гора країни – Цугшпіце (2963 м).

Клімат досить м’який (відносно суворі зими в гірських районах), середньорічна кількість опадів – 600-700 мм. Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства і є однією з причин досить розгалуженої річкової мережі.

Найбільшими річками є Одер, Везер, Ельба, Дунай – усі вони належать до басейну Атлантичного океану. Найбільше значення для розвитку й розміщення промислових підприємств, транспорту й міст має найповноводніша річка Німеччини – Рейн.

Третина країни вкрита зеленим покривом, ліси в основному «культурні», найбільшою лісистістю відзначаються гірські райони.

У Німеччині зосереджено небагато видів корисних копалин. До них належать кам’яне вугілля, буре вугілля. Країна добре забезпечена окремими видами хімічної сировини й будівельних матеріалів. Особливо багаті підземні комори на калійну та кам’яну сіль, глину, пісок.