Географічне положення Сполучених Штатів Америки

Америка — частина світу, утворена двома материками - Північною та Південною Америкою, загальною площею в 42,5 млн км2 із населенням більше ніж 880 млн осіб.

В економічній і соціальній географії розрізняють Північну Америку (Англо-Америка), що включає дві високорозвинені країни — США й Канаду, і Латинську Америку. Остання включає країни, що розвиваються, і середньорозвинені країни перехідної економіки: Мексику, держави Центральної Америки, Вест-Індію та всю Південну Америку. Південну Америку часто поділяють на два субрегіони: андські країни, куди входять Чилі, Перу, Еквадор, Болівія, Колумбія, Венесуела, і лаплатські країни — Бразилія, Уругвай, Парагвай, Аргентина.

Назва «Латинська Америка» вказує на значний вплив іспанців і португальців, що належать до латинських (романських) народів, на формування існуючих тут держав. Ці народи також є найважливішою частиною націй, що сформувалися тут за останні 500 років. У документах ООН цей макрорегіон називається Латинська Америка й Карибські країни. Це пов'язане з тим, що «нелатинські» країни Вест-Індії, а також Суринам, Гаяна й Беліз поєднуються в субрегіон «Карибські країни».

Площа Північної Америки — 20,36 млн км2 (разом з островами — 24,25 млн км2), із заходу вона омивається Тихим океаном, зі сходу — Атлантичним, а з півночі —> Північним Льодовитим. Поблизу північно-східного узбережжя Північної Америки розташований найбільший острів у світі — Ґренландія. Клімат на материку змінюється від арктичного на далекій півночі до тропічного — у Центральній Америці; , у прибережних районах клімат морський, у внутрішніх — континентальний. Найбільша кількість опадів — до 3000 мм на рік — випадає на Тихоокеанському узбережжі Канади та на північному заході І США. Південно-східні райони континенту отримують 1000—1500 мм опадів, а Центральні рівнини — 500—1200 мм. Найменше їх випадає в міжгірських долинах тропічних районів Кордильєр — до 200 мм.