Механізм обслуговування системних викликів
Состав работы
|
|
|
|
Необходимые программы
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Введення
Рішення деяких задач комп'ютерної безпеки засноване на обмеженні доступу програмного коду до різного роду ресурсів, зокрема, мережевих ресурсів і файлової системи. Надавши доступ до цих ресурсів лише окремим довіреною програмами, можна гарантувати (при додатковому контролі цілісності цих програм) виконання важливих вимог з безпеки, серед яких слід зазначити запобігання витоку критично важливої інформації через різні канали передачі даних: мережеве з'єднання, переносні (USB) накопичувачі та ін.
Сучасні операційні системи (ОС) надають широкі можливості з управління доступом процесів до ресурсів комп'ютера. Однак недостатня надійність масових ОС (таких як Windows, Linux та ін.) [1] робить актуальним завдання розробки незалежних від ОС (ортогональних до неї) програмних засобів захисту інформації. Такі засоби захисту можуть бути реалізовані з використанням технології апаратної віртуалізації, коли захищається система виконується в апаратній віртуальній машині (ВМ), а система захисту розміщується в тілі монітора віртуальних машин (також званого гіпервізор) [2,4]. Функціонування гіпервізора на більш високому апаратному рівні привілеїв дозволяє повністю контролювати виконання як коду ОС, так і призначених для користувача програм, залишаючись при цьому апаратно захищеним від шкідливого впливу з боку коду в ВМ, у тому числі, коду, що виконується в привілейованому режимі.
Користувальницький процес в сучасних ОС не має прямого доступу до апаратних ресурсів; операційна система являє процесу деяку абстрактну модель апаратного забезпечення, взаємодія з якою здійснюється за допомогою набору операцій – системних викликів (СВ). Зокрема, для встановлення мережевого з'єднання з віддаленим комп'ютером і передачі йому даних процесу необхідно виконати в заданому порядку кілька цілком певних системних викликів (socket, connect, send і т. п.).
У наших роботах [2,3] було показано, як за допомогою поділу повноважень з обслуговування ресурсів між віртуальними машинами і делегування обслуговування системних викликів від однієї віртуальної машини іншої можуть бути вирішені деякі задачі комп'ютерної безпеки. Запропоновані рішення в цілому базуються на схемі, зображеній на рисунку 1. Гіпервізор забезпечує одночасне виконання двох ізольованих один від одного віртуальних машин. Обидві ВМ працюють під управлінням однієї і тієї ж операційної системи. Перша ВМ – обчислювальна – є основною. Користувач може працювати з нею в діалоговому режимі.
Рішення деяких задач комп'ютерної безпеки засноване на обмеженні доступу програмного коду до різного роду ресурсів, зокрема, мережевих ресурсів і файлової системи. Надавши доступ до цих ресурсів лише окремим довіреною програмами, можна гарантувати (при додатковому контролі цілісності цих програм) виконання важливих вимог з безпеки, серед яких слід зазначити запобігання витоку критично важливої інформації через різні канали передачі даних: мережеве з'єднання, переносні (USB) накопичувачі та ін.
Сучасні операційні системи (ОС) надають широкі можливості з управління доступом процесів до ресурсів комп'ютера. Однак недостатня надійність масових ОС (таких як Windows, Linux та ін.) [1] робить актуальним завдання розробки незалежних від ОС (ортогональних до неї) програмних засобів захисту інформації. Такі засоби захисту можуть бути реалізовані з використанням технології апаратної віртуалізації, коли захищається система виконується в апаратній віртуальній машині (ВМ), а система захисту розміщується в тілі монітора віртуальних машин (також званого гіпервізор) [2,4]. Функціонування гіпервізора на більш високому апаратному рівні привілеїв дозволяє повністю контролювати виконання як коду ОС, так і призначених для користувача програм, залишаючись при цьому апаратно захищеним від шкідливого впливу з боку коду в ВМ, у тому числі, коду, що виконується в привілейованому режимі.
Користувальницький процес в сучасних ОС не має прямого доступу до апаратних ресурсів; операційна система являє процесу деяку абстрактну модель апаратного забезпечення, взаємодія з якою здійснюється за допомогою набору операцій – системних викликів (СВ). Зокрема, для встановлення мережевого з'єднання з віддаленим комп'ютером і передачі йому даних процесу необхідно виконати в заданому порядку кілька цілком певних системних викликів (socket, connect, send і т. п.).
У наших роботах [2,3] було показано, як за допомогою поділу повноважень з обслуговування ресурсів між віртуальними машинами і делегування обслуговування системних викликів від однієї віртуальної машини іншої можуть бути вирішені деякі задачі комп'ютерної безпеки. Запропоновані рішення в цілому базуються на схемі, зображеній на рисунку 1. Гіпервізор забезпечує одночасне виконання двох ізольованих один від одного віртуальних машин. Обидві ВМ працюють під управлінням однієї і тієї ж операційної системи. Перша ВМ – обчислювальна – є основною. Користувач може працювати з нею в діалоговому режимі.
Другие работы
Введение в операционную систему UNIX (ДВ 10.1) 3 лабы
Иннокентий
: 7 апреля 2020
Задание к лабораторной работе №1
Выполнить указанные действия. Создать отчет, в котором отразить выполняемое задание,
команды, с помощью которых выполняются указанные действия и результат, полученный после
выполнения команды.
1. Создать файл a1 с помощью команды cat; ввести в файл текст из 6-ти строк вида (строка
начинается с цифры порядкового номера строки):
1. my name is …
2. my surname is …
3. login is …
4. <текст произвольного содержания (не менее 2-х слов)>
5. <текст произвольного содержани
150 руб.
Управление себестоимостью на примере предоставления услуг фитнес центра
Slolka
: 16 августа 2013
Целью курсовой работы является изучение управления себестоимости на примере предоставления услуг фитнес центра. Рассмотрим работу на примере одного вида услуг в фитнес центре – Калланетика (аэробная тренировка, комплексная система статических упражнений направленных на растяжение и сокращение мышц.).
Данные занятия в месяц посещают 235 клиентов, на каждом занятии (в группе) присутствуют по 6 человек, занятия проходят в месяц 39 раз.
Хозяйственно-правовая форма предприятия – ЧП (частное предприят
5 руб.
Определение таможенной стоимости ввозимых товаров по стоимости сделки с однородными товарами
Elfa254
: 2 августа 2013
Содержание
Введение
1. Понятие таможенной стоимости, назначение и направление использования
2. Система методов определения таможенной стоимости
3. Сущность метода таможенной оценки по стоимости сделки однородными товарами
4. Документальное оформление и контроль таможенной стоимости определённой по стоимости сделки однородными товарами
5. Совершенствование таможенной стоимости ввозимых товаров с применением стоимости сделки однородными товарами
Заключение
Список использованных источников
Приложен
10 руб.
Бухгалтерский и налоговый учет на предприятиях малого бизнеса
DocentMark
: 7 сентября 2013
СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ
1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОРГАНИЗАЦИИ БУХГАЛТЕРСКОГО И НАЛОГОВОГО УЧЕТА
1.1 Развитие и реформирование бухгалтерского учета в Российской Федерации
1.2 Взаимодействие бухгалтерского и налогового учета в рыночной экономике
2. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ООО «ЭКСПРЕСС-СЕРВИС ПЛЮС» Г. КРАСНОДАРА
3. БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ В ООО «ЭКСПРЕСС-СЕРВИС ПЛЮС» Г. КРАСНОДАРА
3.1 Организация документооборота и учетная политика организации
3.2 Учет денежных средств и расчетных операций
3.3
15 руб.