Обладнання інтелектуальної мережі українських виробників та їх місце в мережах наступного покоління

Останніми роками у взаєминах користувачів і операторів телекомунікаційних мереж відбуваються значні зміни. Сьогодні абонентам необхідний широкий спектр сучасних послуг, заснованих на новітніх технологіях. Їх уже не задовольняють традиційні довідкові служби з фіксованим переліком доступних довідок. Оператори у сучасних економічних умовах теж змушені інтенсивніше шукати джерела нових прибутків, і одним із таких джерел є надання абонентам якісно нових послуг.

Нові вимоги та технологiчнi можливості дозволили розробити в середині 80-х років архітектурну концепцію інтелектуальної мережі (Intelligent Network, IN), основною метою якої стало швидке, ефективне та економічне надання телекомунiкацiйних послуг масовому користувачу.

Архітектурна концепція IN – це специфікований у вигляді міжнародних стандартів підхід до функціонального розподілу процедур підтримки додаткових послуг, який дозволяє операторам мереж зв'язку оперативно розгортати нові послуги, максимально ефективно використовуючи існуючу інфраструктуру мереж загального користування. Розробка таких стандартів була мотивована інтересом виробників обладнання до уніфікації можливостей швидкої та економічно ефективної реалізації нових телекомунікаційних послуг. Значно вплинув і тиск з боку операторів, які зіткнулися з великими труднощами, спричиненими наявністю в їхніх мережах обладнання різних виробників, кожен з яких пропонував несумісні рішення з видів додаткових послуг і технічних рішень щодо їх реалізації.

Концепція IN прийнята та з успіхом реалізується багатьма операторами зв'язку в розвинених країнах. Існуючі рішення, хоча й не повною мірою відповідають міжнародним стандартам і рекомендаціям, уже приносять чималі прибутки. Попит на послуги IN зростає випереджальними темпами порівняно з послугами традиційного телефонного зв'язку.

Важливою перевагою концепції IN є також те, що вона може бути реалізована на будь-якій iснуючiй мережі зв’язку, хоча більш ефективним було б її впровадження на цифрових мережах з використанням спільноканальної сигналізації, розподіленої обробки даних, а також управління базами даних.