Типи поведінки в конфліктних ситуаціях. Зміна домінуючої стратегії поведінки та захисту протягом тижня

Для опису типів поведінки людей в конфліктних ситуаціях К. Томас вважає прийнятною двовимірну модель регулювання конфліктів, базовими вимірами якої є кооперація, що пов’язана з увагою до інтересів інших людей, що залучені до конфлікту, та наполегливість, для якої властивий акцент на особистих інтересах. Згідно цих вимірів К.Томас виділяє наступні способи регулювання конфліктів:

- конкуренція (змагання) – як прагнення домогтися задоволення своїх інтересів за рахунок інтересів іншого;

- пристосування;

- компроміс;

- ухилення;

- співробітництво.

К. Томас вважає, що при ухиленні від конфлікту ні одна зі сторін не досягає бажаного успіху; при таких формах поведінки як конкуренція, пристосування та компроміс одна зі сторін обов’язково програє, або програються обидві, тому що йдуть на компромісні поступки. І лише в ситуації співробітництва обидві сторони виграють.

Спеціалісти в області соціології конфлікту стверджують, що необхідним є застосування всіх п’яти практик (стилів) – суперництва, співробітництва, компромісу, ухилення та пристосування – залежно від конкретних умов конфліктної ситуації.

Було проведено дослідження на вибірці кількістю 32 людини. Саме дослідження мало характер тестування і проходило в два етапи – на початку тижня і в кінці.

Гіпотеза: залежно від періоду тижня схильність до певного стилю поведінки в конкретній ситуації та до домінування одного з трьох (ухилення, агресія, лояльність)типів стратегії захисту в конфліктах змінюється. З плином тижня схильність до гострого суперництва знижується, а домінуючою стратегією стає ухилення.