Психологічні аспекти розвитку пам’яті в дітей молодшого шкільного віку у процесі навчання

Вступ

Розділ I. Теоретико-методологічні аспекти вивчення проблеми пам'яті 1.1 Психологічні теорії пам’яті

1.2. Види памяті

1.3 Поліпшення запам’ятовування

1.5 Розвиток пам’яті в молодшому шкільному віці та її роль в засвоєнні знань

Розділ ІІ. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психологічній літературі

2.1 Методи діагностики пам‘яті

2.2 Методологічні засади експериментального дослідження опосередкованого та короткочасного запам‘ятання

2.3 Методи, методики і процедури дослідження

2.4 Результати дослідження опосередкованої пам‘яті учнів початкових класів

2.5 Результати дослідження короткочасної пам‘яті учнів початкових класів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ



Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, людина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Усе це пов'язано з роботою пам'яті. Якби людина не запам'ятовувала те, що сприймала, переживала, робила, її психічний розвиток був би неможливий.

Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку достатньо хороша. Вони легко засвоюють нове, конкретне і яскраве. Як і всі психічні процеси, пам'ять дитини тісно пов'язана з усім її розвитком. Можна було б сказати, що це період нагромадження великої кількості уявлень, які відображають те, що учень бачить навколо себе, чує з вуст учителя, від оточення, в тому числі й однолітків, старших братів і сестер, про що читає та ін. У цьому віці діти жадібно поповнюють свої враження, уявлення.

Успіх розвитку пам'яті залежить від того, як забезпечують педагоги керівництво цим процесом. Важливе значення для розвитку пам'яті учнів має передусім знання вчителем умов продуктивності запам'ятовування, відтворення та вміння керувати ними в навчальній діяльності на уроках і поза ними.