Дослідження екстраверсії-інтроверсії і нейротизму

ОПИТУВАЛЬНИК АЙЗЕНКА

Ввідні зауваження. Автор двохфакторної моделі особистості Г. Айзенк як показники основних властивостей особистості використовував екстраверсию-інтроверсію і нейротизм (пізніше Айзек ввів ще одне вимірювання особистості – психотизм, під яким розумів схильність суб'єкта до агресії, жорстокості, артизму, екстравагантності, демонстративності). У загальному сенсі екстраверсія — це спрямованість особистості на навколишніх людей і події, інтроверсія — спрямованість особистості на її внутрішній світ, а нейротизм — поняття, синонімічне тривожності, — виявляється як емоційна нестійкість, напруженість, емоційна збудливість, депресивність.

Ці властивості, складові структуру особистості по Айзенку, генетично детерміновані. Їх вираженість зв'язана із швидкістю вироблення умовних рефлексів і їх міцністю, балансом процесів збудження — гальмування в центральній нервовій системі і рівнем активації кори головного мозку з боку ретикулярної формації. Проте найбільш розробленим із двох названих властивостей на фізіологічному рівні в теорії Айзенка є навчання про екстраверсію-інтроверсію. Зокрема, відмінності між екстравертами і інтровертами Айзенку і його послідовникам вдалося встановити більш ніж за п'ятдесяти фізіологічними показниками.

Так, екстраверт, в порівнянні з інтровертом, важче виробляє умовні рефлекси, володіє більшою терпимістю до болю, але меншою терпимістю до сенсорної депривації, унаслідок чого не переносить монотонності, частіше відволікається під час роботи і тому подібне Типовими поведінковими проявами екстраверта є товариськість, імпульсна, недостатній самоконтроль, добра пристосовність до середовища, відвертість у відчуттях. Він чуйний, життєрадісний, упевнений в собі, прагне до лідерства, має багато друзів, нестриманий, прагне до розваг, любить ризикувати, дотепний, не завжди обов'язковий.

У інтроверта переважають наступні особливості поведінки: він часто занурений в себе, зазнає труднощі, встановлюючи контакти із людьми і адаптуючись до реальності. В більшості випадків інтроверт спокійний, урівноважений, миролюбний, його дії продумані і раціональні. Коло друзів у нього невелике. Інтроверт високо цінує етичні норми, любить планувати майбутнє, замислюється над тим, що і як робитиме, не піддається моментальним спонукам, песимістичний. Інтроверт не любить хвилювань, дотримується заведеного життєвого порядку. Він строго контролює свої відчуття і рідко поводиться агресивно, обов'язковий.

На одному полюсі нейротизму (високі оцінки) знаходяться так звані нейротики, які відрізняються нестабільністю, неврівноваженістю нервово-психічних процесів, емоційною нестійкістю, а також лабільністю вегетативної нервової системи. Тому вони легко збуджуються, для них характерні мінливість настрою, чутливість, а також тривожність, недовірливість, повільність, нерішучість.