Уява, її суть та види у юнацькому віці

Актуальність дослідження. Під час взаємодії з об'єктивним світом, людина не лише сприймає, запам'ятовує, осмислює цей світ, а й створює образи того, з чим вона безпосередньо не зустрічається. Ці образи можуть відображати події, факти, явища, свідком яких вона не була. Нерідко в житті їй доводиться створювати образи таких об'єктів, яких не існує в дійсності, над створюванням яких вона працює. Цей процес називають уявою. Уява – особлива форма психіки, яка може бути лише у людини. Вона безупинно пов'язана з людською здатністю змінювати світ, перетворювати дійсність й творити нове.

Уява може, випереджаючи майбутнє, створити образ, картину того, чого взагалі не було. Так космонавти уявляли політ у космос і висадку на Місяць тоді, коли це було лише мрією.

Уява – це найважливіша здатність психічної пізнавальної сфери. Якщо представити на хвилину, що людина не володіє уявою, ми б позбулися, майже всіх наукових відкриттів і літературних творів, образів, створених найвидатнішими письменниками й винаходів, без яких не може обійтися жодна людина на сьогоднішній день. Діти не почули б казок і не змогли б грати в численні ігри. І як вони змогли б засвоювати шкільну програму без уяви? Уява виводить людину за межі його одномоментного існування, нагадує йому минуле, відкриває майбутнє. Простіше сказати – позбавте людину уяви, і прогрес зупиниться! Отже уява є вищою і такої необхідної здатністю людини.

Провідним пізнавальним процесом пов'язаним з майбутнім, є уява. За допомогою уяви людина пов'язує пізнавальні процеси, підсвідомо бере участь у різних видах діяльності, малює картини майбутнього.