Теоретичні й прикладні аспекти реструктуризації бізнесу

У сучасному бізнесовому середовищі все більшу роль відіграють такі властивості підприємств, як інноваційний потенціал, здатність породжувати більш ефективні стратегії та забезпечувати свій постійний розвиток, оновлюючи структуру й ключові виробничі процеси. Наслідком цього є об’єктивна необхідність проведення реструктуризації, удосконалення існуючих та застосування принципово нових підходів до управління, методів планування й реалізації стратегії та тактики виробничо-господарської діяльності на основі відповідних організаційному рівню законів і закономірностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У науковій і навчальній літературі, публіцистиці представлені різні погляди на поняття «реструктуризація бізнесу» [1–13], розроблені загальні уявлення про засоби дослідження та урахування впливу інтересів різних угрупувань на процес реструктуризації підприємства в цілому, його філій та інших структурних підрозділів. Разом із тим, чіткого й однозначного тлумачення це поняття ще не одержало.

У вітчизняному законодавстві цей термін уживається у двох основних значеннях: реструктуризація заборгованості й реструктуризація підприємства.

Метою статті є аналіз реструктуризації підприємства як суб'єкта реального сектора економіки України.


Виклад основного матеріалу

Термін «реструктуризація» (лат. «re» – префікс, який означає зворотну або повторну дію, і «structura» – внутрішня будова чого-небудь, певний взаємозв'язок складових частин цілого) буквально означає «зміну структури чого-небудь» [1, с. 893].