Державні замовлення виробникам як форма регулювання економіки

План

Вступ

1. Державне замовлення в системі державного регулювання

2. Основи формування державних контрактів

3. Основи формування державного замовлення

4. Розрахунки по виконанню державного контракту та державного замовлення

5. Відповідальність за невиконання державних контрактів на поставку продукції для державних потреб

Висновок

Використана література

Вступ

За наявності в сучасній економічній системі багатьох ринків (ринку робочої сили, капіталів, товарів, цінних паперів та ін.), які розвиваються як за спільними для всієї системи об'єктивними законами, так і за законами., що властиві лише кожному з цих ринків, виникає запитання, як же досягається рівновага в масштабі всієї національної економіки? Воно ускладнюється тим, що у XX ст. на відміну від трьох попередніх століть, у процесі встановлення рівноваги національного ринку активну участь бере сучасна держава. Вона виконує важливі соцально-економічні функції, використовує комплекс економічних, правових і адміністративних важелів для врівноваження національного ринку.

Одним із основних елементів механізму регулювання капіталістичного господарства, а отже й збалансованості національного ринку в умовах сучасного капіталізму є, по-перше, ринкове регулювання, що здійснюється за допомогою механізму конкуренції; динаміки ринкових цін, стихійного вирівнювання попиту і пропозиції тощо. Таке регулювання обмежене переважно рамками монополізованого сектора економіки, в якому налічується понад 95% усіх підприємств (у США їх понад 19,5 мли.), які виробляють майже 40% ВНП, зайнята більша частина найманих працівників.

По-друге, корпоративна (а в її межах монополістична або олігополістична) планомірність Гігантські багатогалузеві концерни за допомогою комп'ютерних систем, маркетингу вивчають масовий попит (його структуру, динаміку), формують його. Тому виробництво товарів концернами зорієнтоване на відомий ринок на основі попередніх погоджень щодо номенклатури продукції, її кількості й якості. У наш час на світовий ринок за попередніми домовленостями між виробниками та споживачами надходить до 70%) усіх товарів, основну масу яких виробляють гігантські монополістичні об'єднання.