Теорія та практика споживання в Україні та країнах СНД: порівняльний аспект

ВСТУП

Сьогодні ми просинаємося кожного дня не в тому світі, який описується в підручниках, а в світі, у якому розмір прибутку його хазяїв прямо й безпосередньо залежить від рівня життя всього населення, його здатності й бажання купувати все, що виробляється. Цей світ називають суспільством споживання. Саме споживання давно стало головним стимулом роботи окремої людини, розвитку виробництва й економіки в цілому.

Класична політична економія дев'ятнадцятого сторіччя малювала картини господарства, у яких домінував гострий дефіцит споживчих благ. Головною проблемою в цю епоху недовироблення була мобілізація досить обмежених ресурсів для нарощування виробничих можливостей. Двадцяте сторіччя щодо цього було відзначено фундаментальною зміною господарської ситуації – відбувся перехід від логіки недовироблення й дефіциту до логіки надвиробництва основних споживчих благ. У цьому суспільстві достатку [affluent society] головною проблемою стає контроль не над факторами виробництва, а над купівельним попитом населення [1, С.13].

Відбулися фундаментальні якісні зрушення в господарських структурах й інститутах, що призвели до виникнення суспільства споживання [consumer society], у якому основні стимули людей й основні маркери соціальної диференціації зосереджені вже не навколо процесу праці й прав власності на виробничі активи, а притягаються до процесу споживання, де сама ідентичність людини усе більше зв'язується зі споживчими практиками. Тому об’єктом дослідження виступає споживання. Предметом дослідження є безпосередньо процес споживання, його роль в макроекономіці.

Суспільство споживання характеризується:

̈ Поряд з масовою пропозицією споживчих благ, колосально зростає розмаїтість видів реалізованих продуктів і послуг.

̈ Відбувається все прискорюване відновлення видів товарів. Дослідницькі й винахідницькі роботи в умовах постійного, гнучкого пристосування до споживчого попиту вже не просто передують виробничому процесу, але стають його невід'ємною частиною. У свою чергу це впливає й на принципи дії споживача.

̈ Споживачеві пропонуються не окремі споживчі блага, а в усі більшій мірі системи об'єктів споживання, які функціонально й символічно зв'язані між собою. У результаті в споживача формуються не окремі потреби стосовно окремих споживчих благ, а відбувається "насильницька інтеграція системи потреб у систему товарів" [1, С.15].

Взаємозв'язок споживчих благ й їхнє постійне відновлення сприяють втягуванню людини в постійну й усе більше прискорювану споживчу гонку, викликувану постійною недостатністю задоволення потреб , коли в зоні споживчої уваги завжди виявляються об'єкти, більше привабливі, ніж тільки що придбані. Споживча гонка усе більше починає визначати ритм життя й характер відносин, тому на нашу думку актуальність теми визначається безпосередньо сучасністю.

Завданнями наукової роботи вважаємо дослідження основних положень теорій споживання, визначення ролі споживання на сучасному етапі розвитку суспільства, аналіз та порівняння практичної частини дослідження споживання в Україні та країнах СНД.