Особливості соціально - економічної кризи в Україні та шляхи її подолання

Вступ

1. Циклічний розвиток економіки та економічні кризи.

2. Особливості соціально-економічної кризи в Україні.

3. Шляхи виходу економіки України з кризи та створення умов для

забезпечення економічного зростання.

Висновки.

В С Т У П

Саме тепер настав час, коли визначальним чинником суверенітету є її економічна політика.

Україна як незалежна держава повинна мати й реалізувати ту економічну політику, яка поряд із захистом її державних інтересів вестиме до умов, коли зростатиме життєвий рівень широких верств її населення. На відміну від багатьох прийнятих раніше программ, законів тощо, ці засади враховують особливості перехідної економіки і співвідношення державного реголювання та ринкового саморегулювання економіки, стратегію розширення ринку, місце і роль лібералізації зовнішньо економічної діяльності і з позицції розвиненої країни, що розвивається, функції політики захисту свого ринку та свого виробника, головною метою якої є відродження виробництва України. Засади мають на меті вказати шляхи усунення руйнівної ролі невдалої, побудованої на основі монетарної політики, грошово-фінансової системи на перехідному етапі тощо.

Положення цих засад потрібно враховувати не тільки під час формування внутрішньої політики, програм діяльності урядів, а й під час зміни грошово-фінансової системи, формування законів, які визначали б і зовнішньоекономічну діяльність.

Минуло майже три роки, як було схвалено доповідь президента "Шляхом радикальних економічних реформ" , де сформулоьвано кінцеву мету реформ – постіндустріальне суспільство в Україні.

Але постає питання: чому за ці роки Україна не наблизилася до цієї мети – постіндустріального суспільства, а дедалі від нього віддаляється?

Експерти Украінського центру економічних і політичних досліджень стверджують "…якщо економічну деградацію Украіни зупинити не вдасться, то через два-три роки державу буде викреслено зі списку країн, які мають незалежну національну економіку". Далі вони пишуть: "Мабуть невипадково протягом 1991-1996 років Україна стала світовим лідером зі зниження продуктивності праці".

Про загрозу національної катастрофи свідчать такі цифри: спад виробництва в Україні за перші п`ять років реформ – 55%, а з середини 1997 року воно сягнуло 61,6%. Безробіття, з урахуванням прихованого, становить 40%, а в науці - 90%. Понад 80% населення проживає за межою бідності, і тільки 1% населення живе заможно. Катастрофічна заборгованість - у заробітній платі, пенсіях, степендіях. Через беззастережну лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності Україна, не пробившись на західні ринки, майже повністю втратила свій внутрішній ринок: 95% товарів народного споживання – імпортні, 92% харчових продуктів – імпортні, мова не йде про науковоємні електронні вироби тощо.

Має місце масова дискваліфікация робочої сили, катострофічна деградація прикладної науки, патентно-ліцензійної діяльності, в цілому науково-технічного потенціалу.

Розгляд даної проблеми передбачає послідовне вивчення трьох питань: циклічний характер розвитку економіки; економічні кризи і шляхи їх подолання ; особливості економічної кризи в Україні.

1. Циклічний розвиток економіки та економічні кризи.

Світова економічна наука розробила теорії циклічного розвитку та економічних криз в кінці Х1Х - середені ХХ ст. і виробила конкретні шляхи та механізми подолання кризових явищ та пом`якшення їх соціальних наслідків. Згідно праць відомих економістів - К. Маркса, М. Туган-Барановського, Р. Гильфердінга, А. Афталіона, М. Бунятяна та ін. - процес економічного зростання передбачає безперервний розвиток, але практика свідчить, що ця безперервність неоднорідна і має свої фази, стадії і особливості. Так, періодично спостерігаються стадії: стабільного розвитку економіки, пожвавлення підприємницкої діяльності; загострення всіх суперечностей суспільного відтворення , в тому числі між виробництвом та споживанням, попитом та пропозицією, з наступним застоєм у всіх галузях економіки.