Життя та творчість Ліни Костенко

ПЛАН

1. Де народилася і навчалася видатна поетеса.
2. Збірки Ліни Костенко та їхні переклади на інші мови світу.
3. Юнацькі погляди на життя. Перші вірші.
4. Відгуки про поетесу її сучасників.
5. Особливості побудови віршів.
6. Аналіз деяких поезій.

Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині. З 1936 року живе в Києві. Тут закінчила середню школу, вчилася у педагогічному інституті. Але в 1952 році вступила до Московського літературного інституту ім. О. М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 році.
Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Видала українською мовою поетичні книжки «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), а також збірку віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Працювала і в галузі кінодраматургії.
За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» і книжку поезій «Неповторність» Ліна Костенко відзначена Державною премією Української РСР ім. Т. Г. Шевченка (1987).
Твори Ліни Костенко перекладалися багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн. Російською мовою видана книжка «Лучи земли» (1960), сербо-хорватською—«Скіфська баба» (1981), чеською— «Над берегами вічної ріки» (1987).
Повоєнні роки. Ще стінки окопів, на яких писано перші вірші Ліни Костенко, не поросли травою, біль тяжких втрат ще не став ятривим спогадом, а переживався майже фізично:

Мітку показали на вербині,
широко руками розвели: -
Кажуть люди, десь тут у долині,
Всі живцем закопані були.