Загальні захворювання серцево-судинної системи

1. ПОНЯТТЯ ПРО АРТЕРІАЛЬНУ ГІПО- ТА ГІПЕРТЕН3ІЮ
Стани, що супроводжуються відхиленням від норми артеріального тиску, називають артеріальною гіпер- та гіпотензаєю.
Артеріальна гіпертензія, за визначенням Комітету експертів ВООЗ, -це постійно підвищений систолічний та/чи діастолічний артеріальний тиск. Відповідно до останніх рекомендацій ВООЗ та Міжнародного товариства гіпертензії (МТГ) (1999 р.), виділяють декілька рівнів артеріального тиску (табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнем артеріального тиску
Категорії Систолічний артеріальний тиск, мм рт. ст. Діастолічний артеріалыний тиск. мм рт. ст.
Оптимальний
Нормальни й
Високий нормальний
< 120
< 130
130-139
<80
<85
85-89
Гіпертензія:
I ступінь (м'яка АГ) підгрупа: погранична
2 ступінь (помірна АГ)
3 ступінь (тяжка АГ)
140-159
140-149
160-179
> 180
90-99
90-94
100-109
> 110
Ізольована систолічна гіпертензія Підгрупа: погранична 
> 140
140-149
<90
<90
Згідно з цією класифікацією, артеріальною гіпертензією є підвищення систолічного артериального тиску до 140 мм рт. ст. і вище або діастолічного артеріального тиску до 90 мм рт. ст. і вище, якщо таке підвищення є стабільним, тобто спостерігається при повторних вимірюваннях артеріального тиску (не менше ніж 2-3 рази у різні дні протягом 4 тижнів).