Морфологічні особливості медулобластом мозочка
Состав работы
|
|
|
|
Необходимые программы
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Медулобластома (МБ) – одна з найбільш злоякісних пухлин головного мозку, що переважно уражує дітей. В 1925 р., коли P. Baily та H. Cushing вперше описали це новоутворення, діагноз “медулобластома”, фактично, був вироком для хворих. З більше ніж 60 пацієнтів, яких спостерігав Кушинг, лише один пережив трирічний рубіж. “Лікування медулобластом задньої черепної ямки є найбільш похмурою сторінкою нейрохірургії”, – писав в 1954 р. D. Matson. За останні десятиріччя були розроблені спеціальні схеми променевої та хіміотерапії МБ, використання яких значно покращило результати лікування цих пухлин. Якщо в 60-ті роки пацієнти з МБ переважно гинули в перший рік-два після встановлення діагнозу, то наприкінці 90-х 55-60% хворих переживали 5-річний проміжок, і це особливо вражає, враховуючи що більшість з них – діти. На сьогоднішній день лікувальна тактика при МБ об’єднує хірургічне видалення пухлини, променеву та хіміотерапію. Опромінення головного та спинного мозку дозволяє знизити ризик метастазування, але з іншого боку призводить до віддалених побічних наслідків, таких як інтелектуальна та фізична недорозвиненість, ендокринні порушення, деформації хребта.
Різниця в темпах рецидивування у хворих з МБ, які отримали лікування за стандартною схемою, наводить на думку про біологічну гетерогенність цих новоутворень. Відомі випадки, коли деякі з хворих, яким не проводилось радикальної променевої терапії, жили довгі роки і навіть десятиріччя без виникнення метастазів. Але частіше буває так, що не зважаючи на призначення комбінованого лікування за сучасними схемами, проведення тотального краніоспінального опромінення та чисельних курсів хіміотерапії, як і раніше, основною причиною загибелі пацієнтів з МБ є розвиток імплантаційних метастазів в межах ЦНС та/чи продовжений ріст пухлини. Тому особливого значення набувають дослідження, які намагаються ідентифікувати прогностичне значення різних структурно-біологічних особливостей МБ, але результати цих робіт досить суперечливі.
Актуальність теми. Медулобластома (МБ) – одна з найбільш злоякісних пухлин головного мозку, що переважно уражує дітей. В 1925 р., коли P. Baily та H. Cushing вперше описали це новоутворення, діагноз “медулобластома”, фактично, був вироком для хворих. З більше ніж 60 пацієнтів, яких спостерігав Кушинг, лише один пережив трирічний рубіж. “Лікування медулобластом задньої черепної ямки є найбільш похмурою сторінкою нейрохірургії”, – писав в 1954 р. D. Matson. За останні десятиріччя були розроблені спеціальні схеми променевої та хіміотерапії МБ, використання яких значно покращило результати лікування цих пухлин. Якщо в 60-ті роки пацієнти з МБ переважно гинули в перший рік-два після встановлення діагнозу, то наприкінці 90-х 55-60% хворих переживали 5-річний проміжок, і це особливо вражає, враховуючи що більшість з них – діти. На сьогоднішній день лікувальна тактика при МБ об’єднує хірургічне видалення пухлини, променеву та хіміотерапію. Опромінення головного та спинного мозку дозволяє знизити ризик метастазування, але з іншого боку призводить до віддалених побічних наслідків, таких як інтелектуальна та фізична недорозвиненість, ендокринні порушення, деформації хребта.
Різниця в темпах рецидивування у хворих з МБ, які отримали лікування за стандартною схемою, наводить на думку про біологічну гетерогенність цих новоутворень. Відомі випадки, коли деякі з хворих, яким не проводилось радикальної променевої терапії, жили довгі роки і навіть десятиріччя без виникнення метастазів. Але частіше буває так, що не зважаючи на призначення комбінованого лікування за сучасними схемами, проведення тотального краніоспінального опромінення та чисельних курсів хіміотерапії, як і раніше, основною причиною загибелі пацієнтів з МБ є розвиток імплантаційних метастазів в межах ЦНС та/чи продовжений ріст пухлини. Тому особливого значення набувають дослідження, які намагаються ідентифікувати прогностичне значення різних структурно-біологічних особливостей МБ, але результати цих робіт досить суперечливі.
Другие работы
Процессы и аппараты пищевых производств УрГЭУ Задача 3.1
Z24
: 20 октября 2025
Паропровод длиной 40 м, диаметром 51×2,5 мм покрыт слоем изоляции толщиной 30 мм; температура наружной поверхности изоляции tп=45 ºС, а внутренней tст=175 ºС. Определить количество теплоты, теряемое паропроводом в 1 час. Коэффициент теплопроводности изоляции λ=0,016 Вт/(м·К).
150 руб.
Рекомендации по технологическому проектированию подстанций переменного тока с высшим напряжением 35-750 кВ
GnobYTEL
: 10 февраля 2012
Рекомендации определяют основные положения по технологическому проектированию подстанций и переключательных пунктов переменного тока напряжением 35-750 кВ.
Настоящие Рекомендации распространяются на вновь сооружаемые, расширяемые, а также подлежащие техническому перевооружению и реконструкции подстанции и переключательные пункты напряжением 35-750 кВ.
Для руководителей и специалистов проектных и эксплуатационных организаций электроэнергетики.
Содержание:
Общая часть.
Площадка для строительства
10 руб.
Определение путей повышения заработной платы персонала в краткосрочной перспективе с использованием метода "дерева целей"
Решатель
: 18 октября 2024
СОДЕРЖАНИЕ
1. Введение
– Цель работы.
– Краткое описание метода "дерева целей".
2. Теоретические основы метода "дерева целей"
– История возникновения метода.
– Основные принципы построения дерева целей.
– Требования к формулировке целей.
3. Постановка задачи
– Формулировка исходной задачи.
– Определение генеральной цели.
4. Разработка дерева целей
– Определение целей второго уровня.
– Определение целей третьего уровня.
– Обоснование выбора целей и их взаимосвязей.
5. Графическое представлен
500 руб.
Гидравлика Севмашвтуз 2016 Задача 4 Вариант 9
Z24
: 26 октября 2025
Замкнутый резервуар разделен на две части плоской перегородкой, имеющей квадратное отверстие со стороной а, закрытое крышкой (рис. 4). Давление над жидкостью Ж в левой части резервуара определяется показаниями манометра рм, давление воздуха в правой части — показаниями мановакуумметра. Определить величину и точку приложения результирующей силы давления на крышку.
200 руб.