Сучасний стан та тенденції розвитку українських екологічних організацій

У новому тисячолітті в Україні, як і в усьому світі, проблеми, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища залишаються невирішеними і перейшли в категорію глобальних проблем людства, потребують негайного вирішення. На жаль, заходи, котрі проводяться світовою спільнотою загалом та природоохоронними організаціями зокрема не дають значних позитивних результатів у цій сфері. Головною причиною невдач,на мій погляд, є економічна незацікавленість урядів багатьох держав та крупних підприємців у проведенні прозорої екологічної політики та діяльності, хоча деякі фундаментальні кроки в цьому напрямку були зроблені (наприклад, підписання Кіотського протоколу), що є доказом визнання існуючих екологічних проблем, котрі ставлять під загрозу нормальне функціонування природи і як наслідок, існування людства на Землі.
Актуальність статті полягає в тому, що у зв’язку з переосмисленням ролі діяльності людини на природне середовище, яка вже розуміється не як суто споживацька, набуваючи ознак раціоналізації та урегульованості, а також поступовим переходом на європейські стандарти природоохоронного законодавства діяльність українських екологічних організацій слід розглянути в контексті сьогодення з урахуванням сучасних тенденцій.
Метою статті є визначення ролі екологічних організацій в Україні, їх стан та тенденції розвитку.