Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне украинского народа середины ХУПв. (Воєнне мистецтво козацьких полковників у Визвольній війні українського народу середини ХУІІ ст.)

Б. Хмельницький зосереджувався на створенні дисциплінованої, добре організованої армії. Ядро її складали 16 полків випробовуваних такими шановними полководцями, як Філон Джалалій, Максим Нестеренко та Іван Гиря до того ж полковницькі булави отримали такі обдаровані, досвідчені й талановиті представники української знаті, як Данило Нечай, Іван Богун, Михайло Кричевський, а також вихідці з міщан – Мартин Небаба та Василь Золотаренко. Великим допоміжним загоном легкої кінноти командував затятий ворог Вишневецького й один із найпопулярніших повстанських ватажків Максим Кривоніс.

Колонізаційний рух організували і оголосили козацькі полковники Семен Палій, Самійло Самусь та Захар Іскра.

ІВАН ДМИТРОВИЧ СІРКО “являв собою велетенську особистість серед усіх низових козаків… у всі часи історичного існування Запорожжя”, головне зосередження “свого часу на всьому Запорожжі і в цілій Україні”.

Завдяки воєнному мистецтву та своїм неабияким особистим якостям І. Сірко невдовзі завоював популярність серед широких верств козацтва. Брав участь у Визвольній війні українського народу середини ХУІІ ст. Активну роль у політичному житті України Іван Сірко почав відігравати лише у другій половині 50-х рр. ХУІІ ст., будучи вже вінницьким полковником. Досяг він цієї високої посади, безумовно, завдяки природному розумові, хоробрості, принциповому і послідовному курсові у боротьбі проти осіб різних іноземних орієнтацій. Вже у 1659 р. він рішуче виступив проти Івана Виговського. Прямі контакти гетьмана з польським королем та залучення як союзника кримського хана викликали хвилею невдоволення не лише урядових козаків та селян, а й серед частини старшини. До числа останньої, безумовно, належав і Іван Сірко. Щоб попередити подальший наступ татар на Україну, він організував похід козаків на Аккерман. Акція, до якої він вдався, виявилася досить успішною: було розгромлено ряд поселень, взято у полон багато татар і одночасно визволено невільників.