Населення та трудові ресурси України

ПЛАН
1. Роль народонаселення у розвитку продуктивних сил та територіальній організації народного господарства.
2. Динаміка чисельності та складу населення, особливості його розміщення.
3. Демографічна ситуація та її регіональні особливості.
4. Трудові ресурси та їх структура.

Аналізуючи вплив демографічних передумов[1] на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхні споживачі. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці.
Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:
- чисельність населення країни (регіону), його динаміка, характер відтворення;
- розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;
- статево вікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої професійно-кваліфікаційної підготовки;
- структура зайнятості населення;
- національний склад населення;
- демографічна політика держави.
Чисельність населення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку країни. Певною мірою вона визначає й розмір валового внутрішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішальний вплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад, продуктивність праці).
Забезпечення потреб населення – найголовніший заохочувальний мотив виробництва. Отже, чисельність населення регіону – один із найважливіших факторів формування внутрішнього ринку. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність населення.
При аналізі демографічних передумов розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент й його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. А керівник великих економічних структур повинен мати інформацію про населення не лише свого регіону й країни, але й інших країн і, навіть, усього світу.
На початок 1998 р. населення світу сягнуло близько 6 млрд. чол. Більше половини всього світового населення зосереджувалось у десятьох країнах: Китай – 1.243 млн.чол., Індія – 970, США – 270, Індонезія – 200, Бразілія – 160, Росія – 147, Пакистан – 136, Японія – 127, Бангладеш – 124, Нігерія – 113 млн.чол.
Населення України на 2001 р. становило близько 49,3 млн.чол. За чисельністю населення вона займає п‘яте місце серед європейських держав (після Німеччини, Італії, Великобританії і Франції).