Суть та причини прямих зарубіжних інвестицій

Вступ

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень. Розвиток інвестиційної діяльності має бути спрямований на створення привабливого інвестиційного середовища та суттєве нарощування обсягів інвестицій. А це відіграє дуже важливу роль в економіці держави. Саме тому ця тема є актуальною.

Досить важлива роль іноземних інвестицій для нашої країни, тому що створюються сприятливі умови на базі отриманих кредитів обновляти і розвивати всі необхідні галузі народного господарства, підвищити ефективність виробництва і випускати конкурентноздатні товари.В основі сучасної економіки лежить інвестування, яке дозволяє інтегрувати інтереси й ресурси всіх її суб’єктів. Інвестиції — це вкладання капіталу в тій чи іншій формі в ту чи іншу справу для подальшого його збільшення або збереження. Класифікація інвестицій різноманітна. З погляду особливостей діяльності ТНК нас цікавить підприємницький капітал як форма міжнародного руху капіталу, основу якого становлять прямі та портфельні іноземні (чи зарубіжні) інвестиції. Особлива увага приділяється прямим зарубіжним інвестиціям, які за обсягом серед трьох основних форм міжнародних інвестицій (іноземні портфельні інвестиції, прямі іноземні інвестиції, банківська позика) посідають друге місце і їх відсоток зріс з 22 % у 80-х роках до 43 % наприкінці 90-х років ХХ ст. За оцінками експертів Дрезднер банку, обсяг накопичених у світі прямих інвестицій на кінець 2000 р. становив 5,0 трлн дол. Приблизно 70 % загальносвітового потоку довгострокових інвестицій перерозподіляється між США, Європейським Союзом та Японією.