Основні напрямки співробітництва НАТО із світовою спільнотою у невійськовій сфері

Зміст

Вступ. 3

1. Довкілля та безпека. 4

1.1 На випадок надзвичайних ситуацій. 4

1.2 Євроатлантичний центр координації реагування на катастрофи. 5

1.3 Сприяння ефективній координації зусиль. 7

1.4 Допомога у ліквідації наслідків повені 8

1.5 Допомога біженцям. 9

2. Наука і технології 11

2.1 Науковий комітет НАТО.. 11

2.2 Застосування досягнень науки для безпеки. 13

2.3 Співпраця у галузі науки та екології 14

2.4 Розв'язання проблем сучасного суспільства. 15

2.5 "Віртуальний шовковий шлях". 16

2.6 Співпраця Україна-НАТО у невійськовій сфері 17

Висновок. 20

Використані джерела. 22

Вступ

НАТО є міжурядовою, а не наддержавною організацією. Це союз незалежних, суверенних держав, що об'єдналися в інтересах спільної безпеки та захисту спільних цінностей.

Зазвичай НАТО перш за все асоціюється із військово-політичною діяльністю. Це військово-політичний блок створений у 1949 році 12-ма країнами по обидва боки Атлантики з метою протистояння СРСР.

Свого часу це дійсно було так.

На початку 90-х років минулого століття, з розпуском Організації Варшавського договору і розпадом Радянського Союзу, традиційні противники НАТО зникли, що викликало дебати щодо доцільності існування самого Альянсу.

Невдовзі стало очевидним, що із завершенням «холодної війни», хоча й була усунута безпосередня військова загроза конфлікту ворогуючих блоків, загальносвітова безпека, на жаль, не зміцніла. Регіональні та міжетнічні конфлікти, міжнародний тероризм, техногенні катастрофи – все це створило нові виклики безпеці як Альянсу, так і всього світового співтовариства.

У нових умовах стало очевидним, що роль НАТО, як організації безпекового спрямування, жодним чином не зменшується.

Альянс почав еволюціонувати від союзу з чітко визначеною відповідальністю за колективну оборону до організації, яка стала центром розвитку партнерських відносин між державами, що співпрацюють у набагато ширшому контексті окрім військового [2].

1. Довкілля та безпека

1.1 На випадок надзвичайних ситуацій

Міжнародний характер проблем навколишнього середовища призвів до того, що світова спільнота почала більш активно здійснювати проекти, спрямовані не лише на подальший розвиток соціальної та економічної сфери, а також на сприяння безпеці та стабільності у природо небезпечних районах [1].

З урахуванням обсягів соціальної та фінансово-економічної шкоди, що завдається цивільному населенню держав світу внаслідок техногенних катастроф, стихійних лих та терористичних актів, у НАТО приділяється велика увага вдосконаленню системи спільного реагування на надзвичайні ситуації [2].