: Форми передачі технологій у зовнішньоекономічній діяльності
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Зміст
Вступ
1. Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
1.1 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами
1.2 Міжнародні ліцензійні операції
1.3 Лізинг
1.4 Франчайзинг
2. Особливості міжнародного технологічного обміну в сучасних умовах
2.1 Досвід країн Західної Європи
2.2 Міжнародне регулювання ринку технологій ( TRIPS )
2.3 Формування технополісів, технопарків та кластерів
3. Сучасні тенденції розвитку передачі технологій в Україні
3.1 Аналіз розвитку передачі технологій
3.2 Пропозиції щодо поліпшення розвитку інноваційних технологій в Україні
Висновок
Література
Додатки
Вступ
Одним із визначальних критеріїв динаміки та спрямованості руху світової економіки в останні десятиріччя стає його "технологічний вимір". Технологічний детермінізм позбувся свого ідеологізованого наповнення і дедалі більше зумовлює міжнародну конкурентоспроможність, темпи економічного зростання, структуризацію світогосподарських зв'язків. Іншими словами, глобальний розвиток і рух технологій перетворюється на системоутворювальний чинник трансформації світової економіки.
В економічній літературі термін "інновація" інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється в нових продуктах і технологіях. Інноваційний продукт характеризується вищим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попереднім продуктом.
Відповідно до міжнародних стандартів, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який дістав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності.
Інноваційна діяльність — це комплекс практичних дій, спрямованих на використання науково-технічних результатів для отримання нових або поліпшення існуючих виробів, технологій, методів управління та ін.
Інноваційний процес є ширшим поняттям. Його можна визначити як сукупність етапів, стадій, дій, пов’язаних з ініціюванням, розробкою та виготовленням продукції, технологій, що матимуть нові властивості, які більш ефективно задовольнятимуть існуючі потреби і такі, що з’являються або можуть з’явитися. Американський економіст Д. Брайт зазначав, що це — єдиний процес, який поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво та управління.
Конкуренція на міжнародному і внутрішньому ринках загострюється, що й визначає необхідність підвищення уваги керівників корпорацій і фірм до інноваційної діяльності, оскільки тільки її результати дають змогу створити продукцію, яка б задовольняла щораз вищі, мінливі вимоги ринку та забезпечувала високий рівень прибутків корпораціям. Провідні, промислово розвинені країни розробляють і здійснюють інноваційні програми у пріоритетних наукових і технологічних напрямках (біотехнології, мікроелектроніки, комп’ютерних технологій, генної інженерії тощо), тобто у напрямках, які здатні забезпечити високі норми прибутку. На цій основі змінюється структура виробництва, безперервно збільшується обсяг і питома вага наукомісткої продукції.
Вступ
1. Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
1.1 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами
1.2 Міжнародні ліцензійні операції
1.3 Лізинг
1.4 Франчайзинг
2. Особливості міжнародного технологічного обміну в сучасних умовах
2.1 Досвід країн Західної Європи
2.2 Міжнародне регулювання ринку технологій ( TRIPS )
2.3 Формування технополісів, технопарків та кластерів
3. Сучасні тенденції розвитку передачі технологій в Україні
3.1 Аналіз розвитку передачі технологій
3.2 Пропозиції щодо поліпшення розвитку інноваційних технологій в Україні
Висновок
Література
Додатки
Вступ
Одним із визначальних критеріїв динаміки та спрямованості руху світової економіки в останні десятиріччя стає його "технологічний вимір". Технологічний детермінізм позбувся свого ідеологізованого наповнення і дедалі більше зумовлює міжнародну конкурентоспроможність, темпи економічного зростання, структуризацію світогосподарських зв'язків. Іншими словами, глобальний розвиток і рух технологій перетворюється на системоутворювальний чинник трансформації світової економіки.
В економічній літературі термін "інновація" інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється в нових продуктах і технологіях. Інноваційний продукт характеризується вищим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попереднім продуктом.
Відповідно до міжнародних стандартів, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який дістав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності.
Інноваційна діяльність — це комплекс практичних дій, спрямованих на використання науково-технічних результатів для отримання нових або поліпшення існуючих виробів, технологій, методів управління та ін.
Інноваційний процес є ширшим поняттям. Його можна визначити як сукупність етапів, стадій, дій, пов’язаних з ініціюванням, розробкою та виготовленням продукції, технологій, що матимуть нові властивості, які більш ефективно задовольнятимуть існуючі потреби і такі, що з’являються або можуть з’явитися. Американський економіст Д. Брайт зазначав, що це — єдиний процес, який поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво та управління.
Конкуренція на міжнародному і внутрішньому ринках загострюється, що й визначає необхідність підвищення уваги керівників корпорацій і фірм до інноваційної діяльності, оскільки тільки її результати дають змогу створити продукцію, яка б задовольняла щораз вищі, мінливі вимоги ринку та забезпечувала високий рівень прибутків корпораціям. Провідні, промислово розвинені країни розробляють і здійснюють інноваційні програми у пріоритетних наукових і технологічних напрямках (біотехнології, мікроелектроніки, комп’ютерних технологій, генної інженерії тощо), тобто у напрямках, які здатні забезпечити високі норми прибутку. На цій основі змінюється структура виробництва, безперервно збільшується обсяг і питома вага наукомісткої продукції.
Другие работы
Презентация: Формы обучения и формы организации обучения.
Marina4
: 3 ноября 2021
Бесплатная презентация: Формы обучения и формы организации обучения.
Лабораторная работа №2 по дисциплине: Методы и средства измерений в телекоммуникационных системах. Вариант 16.
ДО Сибгути
: 6 марта 2016
1 ЦЕЛЬ РАБОТЫ
1.1 Изучить:
- теоретические основы измерений вносимых затуханий методом светопропусканий;
- особенности измерений методом светопропусканий;
1.2 Получить практические навыки измерений вносимых затуханий с помощью оптического тестера.
Задача № 1
Сколько милливатт имеет сигнал, мощность которого в относительных единицах составляет P,дБм?
Таблица 1 – Исходные данные к задаче № 1
N 3
P,дБм -50
P,мВт 0,01
Задача № 2.
Определить затухание волоконно-оптической линии, если мо
50 руб.
ГОСТ 13047.10-2002 Никель. Кобальт. Методы определения меди
Lokard
: 9 мая 2013
Настоящий стандарт устанавливает спектрофотометрический и атомно-абсорбционный методы определения меди при массовой доле от 0,0002% до 2,0% в первичном никеле по ГОСТ 849, никелевом порошке по ГОСТ 9722, кобальте по ГОСТ 123 и кобальтовом порошке по ГОСТ 9721.
5 руб.
Теория электрических цепей (часть 2-я) Лабораторная работа №5. Вариант 01
fangul123
: 24 января 2017
Тема: Исследование пассивных четырехполюсников
Цель работы: Экспериментальное исследование свойств пассивных линейных четырехполюсников.
Подготовка к выполнению работы
При подготовке к работе необходимо усвоить типы четырехполюсников, уравнения передачи в различных формах, параметры-коэффициенты, характеристические параметры, рабочие меры передачи, методы их расчета (глава 12 электронного учебника).
Экспериментальная часть.
1) Схему пассивного резистивного четырехполюсника (рисунок 1а и 1б)
Е=10
40 руб.