Зовнішньоекономічна політика США
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Зміст
1. Зовнішня політика США у міжвоєнний період
2. Основні напрямки зовнішньої політики після II Світової
3. Українсько-американські відносини
Список використаних джерел
1. Зовнішня політика США у міжвоєнний період
Зовнішня політика США після закінчення Першої світової війни базувалась на солідній економічній і військовій могутності і мала на меті утвердити лідерство США у післявоєнному світі. Це вело до експансіоністських кроків з їх боку, до підкорення світових ринків. США виступали в ролі арбітра при вирішенні складних міжнародних проблем (репараційні платежі на Версальській конференції). Післявоєнні роки були роками утвердження США як провідної держави світу. Ситуація для цього була досить сприятлива. Одні конкуренти розгромлені, інші – ослаблені.
Не дивно, що в США не хотіли змиритися з рішенням Паризької мирної конференції. Вважали, що США нічого не одержали, поставили себе під загрозу виконання зобов’язань перед європейськими державами. Ізоляціоністи (ті, хто не хотів зв’язувати США зобов’язаннями перед Лігою Націй, де керівна роль належала європейським державам) не допустили ратифікації Версальського договору. США не стали членом Ліги Націй.
США не змирилися з фактом появи на міжнародній арені нової держави – радянської Росії. Вони її не тільки не визнавали, але й взяли курс на знищення шляхом економічної і політичної блокади, надання воєнної допомоги білогвардійцям і вдалися до прямої збройної інтервенції. Їх війська у квітні 1918 р. висадились з воєнних кораблів на півночі Росії в Мурманську і Архангельську. У серпні того ж року США здійснили висадку своїх військ на Далекому Сході. США мали намір відірвати від Росії Далекий Схід і Сибір, відновити там владу буржуазії. Таким чином, США фактично були в стані війни з радянською Росією. Громадяни США, які виявляли симпатії до радянської Росії, піддавались репресіям, аж до тюремного ув’язнення, звільнення з роботи та ін.
1. Зовнішня політика США у міжвоєнний період
2. Основні напрямки зовнішньої політики після II Світової
3. Українсько-американські відносини
Список використаних джерел
1. Зовнішня політика США у міжвоєнний період
Зовнішня політика США після закінчення Першої світової війни базувалась на солідній економічній і військовій могутності і мала на меті утвердити лідерство США у післявоєнному світі. Це вело до експансіоністських кроків з їх боку, до підкорення світових ринків. США виступали в ролі арбітра при вирішенні складних міжнародних проблем (репараційні платежі на Версальській конференції). Післявоєнні роки були роками утвердження США як провідної держави світу. Ситуація для цього була досить сприятлива. Одні конкуренти розгромлені, інші – ослаблені.
Не дивно, що в США не хотіли змиритися з рішенням Паризької мирної конференції. Вважали, що США нічого не одержали, поставили себе під загрозу виконання зобов’язань перед європейськими державами. Ізоляціоністи (ті, хто не хотів зв’язувати США зобов’язаннями перед Лігою Націй, де керівна роль належала європейським державам) не допустили ратифікації Версальського договору. США не стали членом Ліги Націй.
США не змирилися з фактом появи на міжнародній арені нової держави – радянської Росії. Вони її не тільки не визнавали, але й взяли курс на знищення шляхом економічної і політичної блокади, надання воєнної допомоги білогвардійцям і вдалися до прямої збройної інтервенції. Їх війська у квітні 1918 р. висадились з воєнних кораблів на півночі Росії в Мурманську і Архангельську. У серпні того ж року США здійснили висадку своїх військ на Далекому Сході. США мали намір відірвати від Росії Далекий Схід і Сибір, відновити там владу буржуазії. Таким чином, США фактично були в стані війни з радянською Росією. Громадяни США, які виявляли симпатії до радянської Росії, піддавались репресіям, аж до тюремного ув’язнення, звільнення з роботи та ін.
Другие работы
Гибкие производственные системы (ГПС) металлообработки деталей
Slolka
: 20 октября 2013
Содержание
Введение 3
1.1 Основные понятия и определения 5
1.2 Классификация производственных систем 6
2.1. Основные характеристики гибкого автоматизированного производства 9
2.1.1. Производительность ГПС
10 руб.
Экзамен/ билет №12. История
backardy
: 15 октября 2019
История. Билет № 12
1. Завершение объединения русских земель и складывание централизованного государства Великороссии при Иване III и Василии III (сер. ХV – 1 пол. ХVI вв.).
2. НЭП: сущность, успехи и неудачи, результаты. Образование СССР.
50 руб.
Расчет металлоконструкции вышки БУ5000-ЭУК-Я-Курсовая работа
https://vk.com/aleksey.nakonechnyy27
: 25 апреля 2016
Классификация.
В 1959 г впервые была принята отраслевая нормаль Н900-59, регламентирующая основные параметры буровых установок для эксплуатационного и глубокого разведочного бурения В ней предусматривалось пять классов буровых установок, различающихся по номинальной грузоподъемности (50, 75, 125, 200 и 300 т) и другим параметрам Взамен нормали Н900-59 была введена нормаль Н900-66 с изменениями и дополнениями. На основе этой нормали был разработан и действовал ГОСТ 16293—70, взамен которого введ
1294 руб.
8 Вариант. Моделирование РЦБ.
studypro3
: 6 августа 2018
Вариант 8.
Ожидаемая доходность рыночного портфеля , а стандартное отклонение его доходности . Определить бета-коэффициент рискованного актива, если ковариация между доходностью этого актива и доходностью рыночного портфеля равна а) 0,15 б) 0,2 в) -0,1. В каждом случае определить равновесную ожидаемую доходность рискованного актива, если безрисковая процентная ставка составляет 7%.
150 руб.