Економічна інтеграція Північної Америки (друга половина ХХ ст.)

Актуальність. Сполучені Штати Америки – найбільший торговельно-економічний партнер, найближчий політичний і військовий союзник Канади і Мексики. Асиметрія потенціалів сильним чином позначається на всій державній діяльності Канади і Мексики, у тому числі й на їх зовнішній політиці.

Канадо-американські економічні відносини – це відносини, що склалися між двома високорозвинутими країнами. Трохи перевершуючи свого сусіда за розмірами території (на 6%), Канада поступається йому по населенню майже в 9 разів, а за об'ємом валового внутрішнього продукту (ВВП) – більш, ніж в 13 разів (дані на 1997 р.) [1]. Впродовж декількох тисяч кілометрів Канада межує з США, що, поза сумнівом, сприяло глибокій економічній інтеграції і тісним зв'язкам двох північноамериканських держав.

На відміну від канадо-американських, економічні відносини між Мексикою і США є відносинами, що склалися між двома сусідніми країнами з різним рівнем розвитку економіки.

Американо-мексиканські відносини впродовж всього XX століття представляли унікальний комплекс двосторонніх зв'язків, що рідко зустрічається в світовій практиці, до межі насичений і могутніми компонентами і безліччю вузлів суперечностей і конфліктів. Відомо, що Сполучені Штати Америки – основний торговий – економічний партнер як Канади, так і Мексики; на них доводиться близько 75% зовнішньоторговельного обороту Канади і більше 70% – Мексики [2]. ВВП Мексики в 25 разів менше американського, дохід на душу населення в 8 разів нижче, а мексиканський експорт в 16 разів поступається американскому [3].