Особливості національної економіки Тунісу

2) Визначити, до якої групи країн за рівнем соціально-економічного розвитку належить країна за різними методиками

Найбільш повне уявлення про групи країн у міжнародній економіці дають дані найбільших міжнародних організацій світу – ООН, МВФ і Світового банку. Оцінка їх трохи відрізняється, тому що ці організації мають різну кількість країн-учасниць(ООН – 185, МВФ – 182, Світовий банк – 181 країна), а міжнародні організації спостерігають за економікою тільки своїх країн-членів.

За методикою ООН у числі найважливіших показників рівня соціально-економічного розвитку будь-якої країни варто виділяти: ВВП/ВНП, а також ВВП/ВНП на душу населення;частку продукції обробної промисловості і сфери послуг у ВВП/ВНП; рівень освіти населення і тривалості життя.

Для цілей економічного аналізу ООН поділяє країни на:

· розвинуті країни (держави з ринковою економікою);

· країни з перехідною економікою (у минулому соціалістичні

· країни або країни з централізованим плануванням);

· країни, що розвиваються.

Туніс відноситься до країн з розвинутою економікою, згідно з критеріями, що характеризують цю групу країн. ВВП на душу населення в Тунісі у 2008 році становив 3891 доларів США.

Туніс – аграрно-сировинна країна, одна з найбільш розвинених у Африці. Основні галузі промисловості: нафтодобувна та нафтопереробна, хімічна, гірничо-металургійна, харчова, текстильна, цементна.

За методикою Світового банку основним критерієм для класифікації національних економік в операційних і аналітичних цілях є показник ВВП на душу населення.

Світовий банк класифікує всі країни, що є його членами (182), а також всі інші країни з населенням, що перевищує 30 тисяч чоловік (у цілому – 210 країн) за рівнем доходів, за рівнем зовнішнього боргу та за ступенем відкритості світовому ринку.