Програма емуляції роботи командного процесора операційної системи

ВСТУП

Мова С була винайдена і реалізована Деннісом Рітчі (Dennis Ritchie) для комп'ютера DEC PDP-11 в операційній системі Unix. Ця мова була розроблена на основі "старішої" мови BCPL, створеної свого часу Мартіном Річардсом (Martin Richards). BCPL зробив певний вплив на мову В, розроблену Кеном Томпсоном (Ken Thompson). У свою чергу розвиток мови В привів до створення в 1970 році мови С.

Впродовж багатьох років стандартом С була фактично версія, що поставляється разом з операційною системою Unix. Ця версія вперше була описана Браяном Керніганом (Brian Kernighan) і Деннісом Рітчі в книзі The С Programming Language (Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1978). Влітку 1983 року був утворений комітет із створення для мови С стандарту ANSI (American National Standards Institute — Національний інститут стандартизації США). Треба відзначити, що процес стандартизації зайняв вельми чималий термін — шість років.

Стандарт ANSI був остаточно прийнятий в грудні 1989 року і вперше опублікований на початку 1990 року. Цей стандарт був також прийнятий організацією ISO (International Standards Organization — Міжнародна організація по стандартизації), тому він називається стандартом ANSI/ISO мови С++. У 1995 році була прийнята 1-а поправка до стандарту С++, згідно якої, серед іншого, було додано декілька бібліотечних функцій. У 1989 році стандарт С разом з 1-ю поправкою став базовим документом стандарту C++, що визначає С як підмножина C++. Версію С, визначену стандартом 1989 року, звичайно називають С89.

Впродовж 90-х років увага програмістів була прикована головним чином до розвитку стандарту C++. Тим часом розробка С також продовжувалася, привівши в 1999 році до появи стандарту С, який прийнято називати С99. В цілому С99 зберіг всі основні риси С89, тобто,

можна сказати, що мова С залишилась сама собою! Комісія стандартизації С99 надала основну увагу двом напрямам: додаванню декількох чисельних бібліотек і розвитку нових вузькоспеціальних засобів, таких як масиви змінної довжини і модифікатор покажчика restrict. Завдяки цим нововведенням мова С++ знову виявилась на вістрі розвитку мов програмування.

Версія С стандарту 1989 року в даний час найпоширеніша версія, вона використовується всіма компіляторами С, вона ж є основою для C++.

Мову С++ часто називають мовою програмування середнього рівня. Але це не значить, що С++ менш могутня, менш розвинена або важча у використанні, ніж мови високого рівня, такі як Basic або Pascal. Це також не значить, що С++ така ж громіздка і незручна, як асемблер. Мовою середнього рівня її називають швидше тому, що вона об'єднує в собі кращі риси мов високого рівня з можливостями асемблера.