Сучасні технології виведення інформації. Технології Computer to film, Computer to plate, Computer to press
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Вступ
Впродовж довгих років додрукарські процеси здійснювали за класичною (репрографічною) схемою: за допомогою фоторепродукційного устаткування (фотоапаратів, збільшувачів, копіювальних рам, фотонабірних автоматів тощо) готують та отримують фотоформи тексту й ілюстрацій, з них складається монтаж, який контактним способом копіюється на формну пластину. Багатостадійність та складність, висока собівартість, матеріаломісткість та трудомісткість етапу виготовлення фотоформ спричинили пошук і появу нових альтернативних схем, які, зокрема в малій поліграфії, стали домінуючими.
В технологічній схемі «computer-to-film» (з комп'ютера на фотоформу) верстку та монтаж видання виконують за допомогою комп'ютера. Фотоформи виводять безпосередньо у фотовивідних пристроях (насвітлювачах), а потім копіюють на формні пластини. Таким чином, значно зменшується час, трудоємкість виготовлення, витрати матеріалів порівняно з класичною, базовою технологією.
Основним недоліком усіх фоторепродукційних процесів є використання як світлочутливого матеріалу срібломістких фотоматеріалів, які забезпечують високу якість фотоформ, але відносяться до дефіцитних (через вміст срібла) та дорогих матеріалів. Безсрібні фотоматеріали достатньої якості розроблені зараз лише для контактно-копіювальних операцій, не отримали широкого застосування в фоторепродукційних процесах. Тому важливою є поява в межах технології «compu-ter-to-Ulm» так званих «сухих» процесів (без застосування рідких хімреактивів для обробки), які забезпечують високу (порівняну до класичної) якість фотоформ.
У сучасній поліграфії поширюються скорочені технологічні схеми, де без втрати якості та суті одержаних результатів повністю виключається потреба виготовлення фотоформ.
За технологічною схемою «computer-to-plate» (з комп'ютера на формну пластину), процес підготовки та безпосереднього виготовлення друкарської форми відбувається за допомогою комп'ютерної системи, виключаючи необхідність фотоформи.
Технологія «computer-to-press» (з комп'ютера на друк) полягає в безпосередньому тиражуванні підготовлених засобами КВС видань у цифровій друкарській машині. Така технологія вже стала основою появи малих друкарень нового типу, але, як уже зазначалося, значні витрати на придбання устаткування гальмують їх широке розповсюдження.
Класичним способом отримання ілюстративних фотоформ у поліграфічному виробництві є використання різноманітного репрографічного устаткування, призначеного для: фотографування оригіналів, масштабування, кольороподілу, корегування (градаційного й кольорокоректуючого), растрування та переконтакту тощо — з метою одержання у кінцевому результаті фотоформ для монтажу полос. У попередньому розділі вже розглядалось питання необхідності та доцільності виготовлення й використання фотоформ. Тому в даному розділі будуть описані лише ті технологічні схеми класичного способу, які, на думку авторів, доцільно використовувати в малій друкарні. Умовою застосування цих схем є відсутність на початковій стадії розвитку малої друкарні коштів на придбання скануючої та фотовивідної техніки для КВС, а фоторепродукційне устаткування вже t подароване або придбане «задурно». Зважаючи на наявність великої кількості літературних джерел щодо фоторепродукційних процесів і певну обмеженість застосування таких схем у малих друкарнях, у книзі не розглядаються існуючі моделі репродукційної техніки та рекомендації стосовно їх вибору.
Впродовж довгих років додрукарські процеси здійснювали за класичною (репрографічною) схемою: за допомогою фоторепродукційного устаткування (фотоапаратів, збільшувачів, копіювальних рам, фотонабірних автоматів тощо) готують та отримують фотоформи тексту й ілюстрацій, з них складається монтаж, який контактним способом копіюється на формну пластину. Багатостадійність та складність, висока собівартість, матеріаломісткість та трудомісткість етапу виготовлення фотоформ спричинили пошук і появу нових альтернативних схем, які, зокрема в малій поліграфії, стали домінуючими.
В технологічній схемі «computer-to-film» (з комп'ютера на фотоформу) верстку та монтаж видання виконують за допомогою комп'ютера. Фотоформи виводять безпосередньо у фотовивідних пристроях (насвітлювачах), а потім копіюють на формні пластини. Таким чином, значно зменшується час, трудоємкість виготовлення, витрати матеріалів порівняно з класичною, базовою технологією.
Основним недоліком усіх фоторепродукційних процесів є використання як світлочутливого матеріалу срібломістких фотоматеріалів, які забезпечують високу якість фотоформ, але відносяться до дефіцитних (через вміст срібла) та дорогих матеріалів. Безсрібні фотоматеріали достатньої якості розроблені зараз лише для контактно-копіювальних операцій, не отримали широкого застосування в фоторепродукційних процесах. Тому важливою є поява в межах технології «compu-ter-to-Ulm» так званих «сухих» процесів (без застосування рідких хімреактивів для обробки), які забезпечують високу (порівняну до класичної) якість фотоформ.
У сучасній поліграфії поширюються скорочені технологічні схеми, де без втрати якості та суті одержаних результатів повністю виключається потреба виготовлення фотоформ.
За технологічною схемою «computer-to-plate» (з комп'ютера на формну пластину), процес підготовки та безпосереднього виготовлення друкарської форми відбувається за допомогою комп'ютерної системи, виключаючи необхідність фотоформи.
Технологія «computer-to-press» (з комп'ютера на друк) полягає в безпосередньому тиражуванні підготовлених засобами КВС видань у цифровій друкарській машині. Така технологія вже стала основою появи малих друкарень нового типу, але, як уже зазначалося, значні витрати на придбання устаткування гальмують їх широке розповсюдження.
Класичним способом отримання ілюстративних фотоформ у поліграфічному виробництві є використання різноманітного репрографічного устаткування, призначеного для: фотографування оригіналів, масштабування, кольороподілу, корегування (градаційного й кольорокоректуючого), растрування та переконтакту тощо — з метою одержання у кінцевому результаті фотоформ для монтажу полос. У попередньому розділі вже розглядалось питання необхідності та доцільності виготовлення й використання фотоформ. Тому в даному розділі будуть описані лише ті технологічні схеми класичного способу, які, на думку авторів, доцільно використовувати в малій друкарні. Умовою застосування цих схем є відсутність на початковій стадії розвитку малої друкарні коштів на придбання скануючої та фотовивідної техніки для КВС, а фоторепродукційне устаткування вже t подароване або придбане «задурно». Зважаючи на наявність великої кількості літературних джерел щодо фоторепродукційних процесів і певну обмеженість застосування таких схем у малих друкарнях, у книзі не розглядаються існуючі моделі репродукційної техніки та рекомендації стосовно їх вибору.
Другие работы
Брюшной тиф: история, этиология и эпидемиология
ostah
: 24 января 2013
Под названием «тиф» в глубокой древности объединялись различные болезни, сопровождающиеся лихорадкой и помрачением сознания. Впервые из этой группы брюшного тифа под названием медленно протекающей «нервной лихорадки» выделил Хаксхем в 1739 г. В 1820 г. Бретонно, описывая брюшной тиф как самостоятельное заболевание, обратил внимание на связь длительной лихорадки и помрачения сознания с изменениями в лимф, аппарате кишечника. В 1829 г. Люи описал клиническую картину брюшного тифа и анатомические и
ЦИФРОВЫЕ СИСТЕМЫ КОММУТАЦИИ И ИХ ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ. Лабораторная работа № 5.
galogen
: 22 ноября 2014
Лабораторная работа № 5.
"Программная организация процессов формирования и выдачи
периферийных команд"
1. Цель работы:
1.1. Изучение принципов формирования и выдачи периферийных команд (ПК) в автоматических системах коммутации (АСК) с программным управлением.
1.2. Изучение состава данных, используемых программами формирования и выдачи ПК.
1.3. Изучение принципов взаимодействия программ подключения комплекта приема знаков номера (КПН), формирования ПК, выдачи ПК, проверки выполнения ПК.
1.4. Мо
130 руб.
Экзамен по дисциплине: Вычислительная математика. Билет №7
Jack
: 28 ноября 2014
Билет №7
1. Определите, какое равенство точнее (найдите относительные погрешности). (см. скрин)
2. Выполните 3 шага метода Зейделя для системы линейных уравнений и оцените погрешность полученного решения. (см. скрин)
3. Выполните 3 шага метода золотого сечения для нахождения минимального значения функции y=x^(2)-2x на интервале [0; 3]. Оцените погрешность полученного приближения.
300 руб.
Лабораторная работа №1№2. Схемотехника телекоммуникационных устройств (часть 1-я)
erboollat
: 11 марта 2018
Лабораторная работа №1№2
Исследование резисторного каскада предварительного усиления на биполярном транзисторе
1. Цель работы:
Исследовать влияние параметров элементов схемы каскада с эмиттерной стабилизацией на его показатели (коэффициент усиления, частотные и переходные характеристики).
2. Описание схемы исследуемого усилителя:
Принципиальная схема резисторного каскада приведена на рисунке 1.
Транзистор VT1 включен по схеме с общим эмиттером. Необходимый режим работы и стабилизации тока
60 руб.