Сутність та класифікація грошових потоків підприємства

Економіка України розвивається за економічними законами ринку, що передбачає прояв ринкових відносин між різними суб'єктами господарювання. Кожний з них має свої економічні інтереси, які можуть не збігатися. Заставою виживання й основою стабільного положення підприємства служить розумна організація грошових потоків, що робить істотний вплив на кінцеві результати його господарювання.

Термін «грошовий потік» - cash-flow (англ.) – з’явився в іноземній літературі по фінансовому аналізу та фінансовому менеджменту наприкінці 50-х років минулого сторіччя. Початково термін використовувався виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Пізніше грошові потоки набули значно ширшого значення та використання у фінансовій практиці. Останнє було зумовлено поступовим переходом від всебічного дослідження показників прибутковості до розгляду ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, тощо. Тобто визначальним етапом у розвитку економічної категорії «грошовий потік» став перехід до вирішення дилеми «ризик-прибутковість» як запобіжника ймовірного банкрутства та фінансового краху. [8]

В науковій та навчально-практичній літературі з економічного аналізу, фінансовому менеджменту та управління питанню визначення сутності грошових потоків в останній час приділяється чимало уваги. Не дивлячись на те, що поняття «грошовий потік» широко використовується в теорії та практиці економіки, єдиного загального визначення цього поняття немає. До того ж, відсутня єдина термінологія. Так, поряд з визначеннями, що відповідають економічній сутності грошових потоків словосполученнями «грошові потоки», «грошовий потік», «рух грошових коштів» для позначення грошових потоків підприємства використовуються більш широке поняття «фінансові потоки», український варіант англійського визначення «кеш-фло» або «кеш-флоу» та, навіть, така тавтологія, як «рух грошових потоків», «рух потоків грошових коштів». Така невизначеність значно ускладнює сприйняття питань, що досліджуються, та іноді призводе до зниження практичного значення теоретичних розробок.