Диагностика финансового стану та загрози банкрутства ТОВ Роско

Об`єктом дослідження є процес розрахунків, та напрямки зниження ризику банкрутства підприємств (на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «РОСКО»).

Мета роботи - дослідити теоретико-методологічні засади діагностування банкрутства неплатоспроможного підприємства, удосконалити методичні підходи діагностування, розробити та запропонувати концептуальні засади виходу підприємства з фінансової кризи.

Методи дослідження економічний, статистичний, структурний, балан­совий.

Запропоновані конкретні шляхи виходу підприємства з кризової фінансової ситуації, що залежать від причин його неспроможності. Одним з шляхів фінансового оздоровлення підприємств повинна бути державна підтримка неспроможних суб’єктів господарювання. Для більшості підприємств ефективними будуть: перегляд цінової та конкурентної стратегії підприємства, оновлення технічної бази на основі використання лізингу; використання висококваліфікованих спеціалістів у певній галузі діяльності.

Результати досліджень можуть бути застосовані ТОВ «РОСКО» та підприємствами, що знаходяться в аналігочному фінансовому становищі та мають схожі характеристики діяльності.

БАНКРУТСТВО, ЙМОВІРНІСТЬ БАНКРУТСТВА, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ПРИБУТОК, ФІНАНСОВИЙ СТАН, ЛІКВІДНІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ.

ЗМІСТ

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ДІАГНОСТУВАННЯ БАНКРУТСТВА

1.1 Економічна сутність та причини банкрутства підприємства

1.2 Загальна характеристика методичного забезпечення діагностики банкрутства

1.3 Методичні аспекти побудови та використання моделей діагностики

банкрутства

РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ЗАГРОЗИ

БАНКРУТСТВА ТОВ «РОСКО»

2.1.Загальна економічна характеристика ТОВ «РОСКО»

2.2 Аналіз майнового стану

2.3 Аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості

2.4 Аналіз ділової активності підприємства

2.5 Аналіз рентабельності підприємства

2.6 Діагностика ймовірності банкрутства ТОВ «РОСКО»

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ОЦІНКИ ТА

НАПРЯМИ ВИХОДУ З ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

3.1 Удосконалення методичних підходів діагностування банкрутства

3.2 Резерви збільшення прибутку і рентабельності

3.3 Комплекс заходів системи антикризового управління

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах ринкової економіки однією з найважливіших є проблема неплатоспроможності і банкрутства підприємств. В Україні досить велика кількість підприємств щороку проходить процедуру банкрутства, наслідком якої може бути їх ліквідація. Крім того, значна кількість підприємств знаходиться на межі платоспроможності і працює зі збитками, що може призвести до банкрутства в майбутньому. Підприємства-банкрути є в кожному регіоні України, банкрутами стають як малі, так і великі підприємства. Особливо гострою проблема неплатоспроможності і банкрутства є для підприємств сільськогосподарської галузі, оскільки понад 50% підприємств закінчили 2007 рік зі збитками і така тенденція спостерігається протягом останніх десяти років.

Банкрутство окремого суб’єкта господарювання має суттєві негативні наслідки на всіх рівнях економіки: на мікрорівні – для власників і робітників підприємства – через фінансові втрати; на мезорівні – для регіону, в якому працює підприємство, через порушення господарських зв’язків підприємства-банкрута з партнерами і зниження економічних показників регіону; на макрорівні – для держави в цілому в зв’язку з порушенням макроекономічної рівноваги та зниженням обсягу ВВП і, як наслідок, зменшенням доходів державного бюджету.

Подолання проблеми банкрутства залежить від своєчасного виявлення загрози банкрутства на підприємстві та розробки і впровадження відповідних антикризових заходів, що дозволять подолати кризу, відновити ліквідність і платоспроможність та запобігти процедурі банкрутства і ліквідації підприємства. Теоретичні основи антикризового управління підприємством і широке коло питань, пов’язаних з розробкою моделей оцінки схильності підприємства до банкрутства, відображені в роботах вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких варто виділити таких авторів, як: В.А. Забродський, М.О. Кизим, О.О. Терещенко, А.В. Череп, Р. С., Е. Альтман, У. Бівер, Р. Лис та ін.

Більшість сучасних українських підприємств знаходяться в кризовому стані, який вимагає впровадження активних антикризових заходів. Це вимагає від менеджменту підприємства конкретних скоординованих дій з виходу з нього. Для цього необхідне чітке розуміння процесів, що протікають на даний момент на підприємстві. У зв'язку з цим виникає необхідність у визначенні суті концепції активного антикризового управління, на яких стадіях розвитку кризи його необхідно застосовувати і за допомогою яких фінансових процедур, що існують на даний момент, його необхідно здійснювати.

Дослідженням системи антикризового управління, а зокрема активного антикризового управління займалися багато учених – економісти, серед яких О.О.Терещенко, В.О.Василенко, Градов А.П., Грязнова А.Г. Іванов Г.П., Кошкін В.І., Дмитренко А.І. та інші. Всі вони сходяться на тому, що система антикризового управління потребуе подальшого розвитку з урахуванням розвитку економічних відносин.