Основні напрями удосконалення податкової системи України
Состав работы
|
|
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Податкова система, що діє в нашій державі, продовжує стояти на заваді ефективному розвитку українського суспільства. Вона була і є високою перепоною між владою і народом. Вона використовується як засіб пригнічення платників податків. Вона є несправедливою щодо оподаткування абсолютної більшості громадян України. Вона гальмує економічне і соціальне відродження нації.
Головні ознаки згубності діючої системи оподаткування для потреб держави і суспільства наступні.
1. Система відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням.
Перш за все воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки. Сукупні податкові вимоги відносно доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0 до 120%. З урахуванням суб’єктів господарювання, що оподатковуються за спеціальними системами (малий та середній бізнес, сільські господарства, підприємства спеціальних економічних зон), середнє розрахункове значення податкових вимог до національних суб’єктів господарювання по відношенню до створеної ними доданої вартості досягає в Україні 56-58%. Якщо виключити з розрахунків показників податкового навантаження сплачені підприємствами суми ПДВ, вважаючи що цей податок переноситься на громадян-споживачів і на бюджет (при поверненні сплачених сум українським експортерам), то діапазон коливань сукупних податкових вимог до окремих українських підприємств і господарств, які не користуються спеціальними пільговими системами оподаткування, становитиме від 40,0 до 82,0% створеної ними доданої вартості. Середнє розрахункове значення податкових вимог до усіх українських суб’єктів господарювання (враховуючи "пільговиків") по відношенню до створеної ними доданої вартості знизиться після виключення вимог з ПДВ до 45,0-47,0%. Звичайно, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Це, зокрема, лише ті підприємства, у яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. По державних підприємствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. Очевидно, що в такому списку не буде жодного підприємства промисловості та сільського господарства. Отже для абсолютної більшості українських підприємств сплата усіх податків є настільки високою, що призводить до зменшення обсягів їх капіталів і тому змушує приховувати доходи, здійснювати тіньові і контрабандні операції, приводить до витоку капіталів за кордон. Окрім цього, існує, як відомо, допустимий рівень оподаткування, який суб’єктивно сприймається власником підприємства (та інвесторами). Його значення для представника будь-якої нації, незалежно від рівня культури та ідеології виховання не перевищує у сьогоднішньому світі 30-35% отриманого доходу. Причому найвищі показники спостерігаються у країнах Європи, які протягом десятиліть формували і виховували солідарну свідомість своїх громадян. В Україні ж протягом декількох поколінь зобов’язання громадян фінансувати державні та інші публічні витрати не існувало. Тому максимальна величина податкових вимог має бути, у більшості випадків, значно нижчою – мабуть 15-20% доходу.
Головні ознаки згубності діючої системи оподаткування для потреб держави і суспільства наступні.
1. Система відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням.
Перш за все воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки. Сукупні податкові вимоги відносно доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0 до 120%. З урахуванням суб’єктів господарювання, що оподатковуються за спеціальними системами (малий та середній бізнес, сільські господарства, підприємства спеціальних економічних зон), середнє розрахункове значення податкових вимог до національних суб’єктів господарювання по відношенню до створеної ними доданої вартості досягає в Україні 56-58%. Якщо виключити з розрахунків показників податкового навантаження сплачені підприємствами суми ПДВ, вважаючи що цей податок переноситься на громадян-споживачів і на бюджет (при поверненні сплачених сум українським експортерам), то діапазон коливань сукупних податкових вимог до окремих українських підприємств і господарств, які не користуються спеціальними пільговими системами оподаткування, становитиме від 40,0 до 82,0% створеної ними доданої вартості. Середнє розрахункове значення податкових вимог до усіх українських суб’єктів господарювання (враховуючи "пільговиків") по відношенню до створеної ними доданої вартості знизиться після виключення вимог з ПДВ до 45,0-47,0%. Звичайно, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Це, зокрема, лише ті підприємства, у яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. По державних підприємствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. Очевидно, що в такому списку не буде жодного підприємства промисловості та сільського господарства. Отже для абсолютної більшості українських підприємств сплата усіх податків є настільки високою, що призводить до зменшення обсягів їх капіталів і тому змушує приховувати доходи, здійснювати тіньові і контрабандні операції, приводить до витоку капіталів за кордон. Окрім цього, існує, як відомо, допустимий рівень оподаткування, який суб’єктивно сприймається власником підприємства (та інвесторами). Його значення для представника будь-якої нації, незалежно від рівня культури та ідеології виховання не перевищує у сьогоднішньому світі 30-35% отриманого доходу. Причому найвищі показники спостерігаються у країнах Європи, які протягом десятиліть формували і виховували солідарну свідомість своїх громадян. В Україні ж протягом декількох поколінь зобов’язання громадян фінансувати державні та інші публічні витрати не існувало. Тому максимальна величина податкових вимог має бути, у більшості випадків, значно нижчою – мабуть 15-20% доходу.
Другие работы
Проекционное черчение. Контрольная работа №2. Вариант №8
vermux1
: 25 декабря 2017
Проекционное черчение Контрольная работа 2 вариант 8
Т.П.Шмерман, И.А.Плюсина, Е.В.Бабич
Инженерная графика и начертательная геометрия
Методические рекомендации к выполнению контрольной работы 2 "Проекционное черчение" для студентов всех специальностей первого курса заочной формы обучения
1 лист Титульный лист на формате А4
2 лист Чертеж детали на формате А3
3 лист Чертеж в прямоугольной изометрии на формате А3
4 Сделана 3Д модель
Выполнены в компасе 3D V13
Помогу с другими вариантами.Пиши
120 руб.
Краснощеков Задачник по теплопередаче Задача 8.14
Z24
: 24 сентября 2025
На наружной поверхности вертикальной трубы диаметром d=20 мм и высотой Н=2 м конденсируется сухой насыщенный водяной пар при давлении р=1·105 Па (рис. 8-4). Температура поверхности трубы tc=94,5 ºС.
Определить средний по высоте коэффициент теплоотдачи от пара к трубе и количество пара G, кг/ч, которое конденсируется на поверхности трубы.
Ответ: α=7840 Вт/(м²·К), G=8 кг/ч.
180 руб.
Схемотехника (4 семестр 2 вариант )+код ардуино.
Николай79
: 21 сентября 2017
1. Абсолютный уровень сигнала в ТНОУ равен -16 дБм. Найти мощность этого сигнала в точке «Х», с относительным уровнем Рм отн = -21 дБм.
2. Определите, чему будет равен сквозной коэффициент усиления по напряжению усилителя, если сопротивление нагрузки 2 кОм, ток на выходе усилителя равен 50 мА, коэффициент усиления по току равен 10 дБ, входное сопротивление усилителя равно внутреннему сопротивлению генератора и равно 600 Ом.
3. В таблице 1 приведена сквозная амплитудная характеристика усили
100 руб.
Политические партии Украины
Qiwir
: 18 января 2014
Политическая деятельность граждан осуществляется главным образом через участие в политических партиях и общественно-политических движениях.
Политическая деятельность — это деятельность, связанная с борьбой за интересы (прежде всего интересы материальные, экономические) больших социальных групп — классов, наций, народов, других социальных общностей. Поэтому и политика как сфера социальной деятельности, и политические партии появляются в связи с дифференциацией, расслоением общества на большие гр
19 руб.