Основні напрями удосконалення податкової системи України
Состав работы
|
|
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Податкова система, що діє в нашій державі, продовжує стояти на заваді ефективному розвитку українського суспільства. Вона була і є високою перепоною між владою і народом. Вона використовується як засіб пригнічення платників податків. Вона є несправедливою щодо оподаткування абсолютної більшості громадян України. Вона гальмує економічне і соціальне відродження нації.
Головні ознаки згубності діючої системи оподаткування для потреб держави і суспільства наступні.
1. Система відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням.
Перш за все воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки. Сукупні податкові вимоги відносно доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0 до 120%. З урахуванням суб’єктів господарювання, що оподатковуються за спеціальними системами (малий та середній бізнес, сільські господарства, підприємства спеціальних економічних зон), середнє розрахункове значення податкових вимог до національних суб’єктів господарювання по відношенню до створеної ними доданої вартості досягає в Україні 56-58%. Якщо виключити з розрахунків показників податкового навантаження сплачені підприємствами суми ПДВ, вважаючи що цей податок переноситься на громадян-споживачів і на бюджет (при поверненні сплачених сум українським експортерам), то діапазон коливань сукупних податкових вимог до окремих українських підприємств і господарств, які не користуються спеціальними пільговими системами оподаткування, становитиме від 40,0 до 82,0% створеної ними доданої вартості. Середнє розрахункове значення податкових вимог до усіх українських суб’єктів господарювання (враховуючи "пільговиків") по відношенню до створеної ними доданої вартості знизиться після виключення вимог з ПДВ до 45,0-47,0%. Звичайно, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Це, зокрема, лише ті підприємства, у яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. По державних підприємствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. Очевидно, що в такому списку не буде жодного підприємства промисловості та сільського господарства. Отже для абсолютної більшості українських підприємств сплата усіх податків є настільки високою, що призводить до зменшення обсягів їх капіталів і тому змушує приховувати доходи, здійснювати тіньові і контрабандні операції, приводить до витоку капіталів за кордон. Окрім цього, існує, як відомо, допустимий рівень оподаткування, який суб’єктивно сприймається власником підприємства (та інвесторами). Його значення для представника будь-якої нації, незалежно від рівня культури та ідеології виховання не перевищує у сьогоднішньому світі 30-35% отриманого доходу. Причому найвищі показники спостерігаються у країнах Європи, які протягом десятиліть формували і виховували солідарну свідомість своїх громадян. В Україні ж протягом декількох поколінь зобов’язання громадян фінансувати державні та інші публічні витрати не існувало. Тому максимальна величина податкових вимог має бути, у більшості випадків, значно нижчою – мабуть 15-20% доходу.
Головні ознаки згубності діючої системи оподаткування для потреб держави і суспільства наступні.
1. Система відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням.
Перш за все воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки. Сукупні податкові вимоги відносно доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0 до 120%. З урахуванням суб’єктів господарювання, що оподатковуються за спеціальними системами (малий та середній бізнес, сільські господарства, підприємства спеціальних економічних зон), середнє розрахункове значення податкових вимог до національних суб’єктів господарювання по відношенню до створеної ними доданої вартості досягає в Україні 56-58%. Якщо виключити з розрахунків показників податкового навантаження сплачені підприємствами суми ПДВ, вважаючи що цей податок переноситься на громадян-споживачів і на бюджет (при поверненні сплачених сум українським експортерам), то діапазон коливань сукупних податкових вимог до окремих українських підприємств і господарств, які не користуються спеціальними пільговими системами оподаткування, становитиме від 40,0 до 82,0% створеної ними доданої вартості. Середнє розрахункове значення податкових вимог до усіх українських суб’єктів господарювання (враховуючи "пільговиків") по відношенню до створеної ними доданої вартості знизиться після виключення вимог з ПДВ до 45,0-47,0%. Звичайно, лише окремі підприємства здатні витримати такі надзвичайно високі нормативні податкові навантаження. Це, зокрема, лише ті підприємства, у яких співвідношення прибутку до фонду заробітної плати сягає щонайменше 120%. По державних підприємствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. Очевидно, що в такому списку не буде жодного підприємства промисловості та сільського господарства. Отже для абсолютної більшості українських підприємств сплата усіх податків є настільки високою, що призводить до зменшення обсягів їх капіталів і тому змушує приховувати доходи, здійснювати тіньові і контрабандні операції, приводить до витоку капіталів за кордон. Окрім цього, існує, як відомо, допустимий рівень оподаткування, який суб’єктивно сприймається власником підприємства (та інвесторами). Його значення для представника будь-якої нації, незалежно від рівня культури та ідеології виховання не перевищує у сьогоднішньому світі 30-35% отриманого доходу. Причому найвищі показники спостерігаються у країнах Європи, які протягом десятиліть формували і виховували солідарну свідомість своїх громадян. В Україні ж протягом декількох поколінь зобов’язання громадян фінансувати державні та інші публічні витрати не існувало. Тому максимальна величина податкових вимог має бути, у більшості випадків, значно нижчою – мабуть 15-20% доходу.
Другие работы
Зачетное задание. Электротехника и электроника. Вариант №13. 1 курс. ДО СибГУТИ
Olya
: 5 декабря 2017
Задания:
1. Цепи с обратной связью. Передаточная функция цепи с обратной связью.
2. Определить U2(t) в t=0 с помощью интеграла Дюамеля.
Um=10 B, g(t)=1-1∙e-1000t
Рисунок 1 – Схема цепи и входной сигнал
Решения:
1. Цепи с обратной связью. Передаточная функция цепи с обратной связью.
Обратной связью называют процесс передачи сигнала из последующих цепей усилителя в предыдущие.
На рисунке 2 приведена упрощенная структурная схема
.........
Классификация систем обратной связи
Системы с обрат
200 руб.
Кассия остролистная (сенна)
alfFRED
: 8 января 2013
Описание растения. Полукустарник семейства бобовых, высотой до 1 м со стержневым длинным корнем темно-бурого цвета. Стебли ветвистые, нижние ветви длинные, почти стелющиеся. Листья очередные, парноперистые, с 4—5 парами ланцетовидных листочков длиной 2—3 см и шириной 0,5—0,9 см. Соцветия — пазушные кисти. Цветки неправильные, длиной 7— 8 мм, чашечка и венчик пятичленные, лепестки желтые. Плоды — зеленовато-коричневые бобы длиной 3—5 см и шириной 1,5—3,5 см. Цветет кассия с конца июня и до конца
Практическая работа №1. УП.
studypro3
: 1 июля 2019
Раскройте содержание следующих понятий
1. Понятие и сущность уголовно-правовой квалификации.
2. Квалификация преступлений как форма применения норм уголовного права.
3. Содержание уголовно-правовой квалификации и ее виды.
Продолжите схему
ПРОЦЕСС КАЛИФИКАЦИИ ПРЕСТУПЛЕНИЙ
200 руб.
ГОСТ Р 52432-2005 Автомобильные транспортные средства. Система сигнализации и контроля состояния тормозных систем. Технические требования
Qiwir
: 29 июня 2013
Настоящий стандарт распространяется на системы сигнализации и контроля состояния тормозных систем автомобильных транспортных средств по ГОСТ Р 41.13 и ГОСТ Р 41.13-Н и устанавливает технические требования
Дата введения в действие: 2007-01-01