Реформування ПДВ в умовах економічної кризи

ВСТУП

У роботі розглянуто фіскальні наслідки можливих варіантів реформування ПДВ, якими можуть бути зменшення базисної ставки або впровадження диференційованої ставки. В умовах поліполістичного ринку розраховано зміну бюджету, який складається з надходжень від ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Наукова та суспільна думка в Україні генерує можливі варіанти виходу з економічної кризи. Як один із варіантів пропонується зменшення податкового навантаження на економіку шляхом зменшення ставки ПДВ.

Метою даної роботи буде розрахунок можливостей збереження існуючого рівня надходжень при реформуванні (зменшенні ставки) ПДВ.

РЕФОРМУВАННЯ ПДВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

На відміну від російського варіанту, де більшість вчених вважають, що реформування ПДВ можливе тільки під час економічного зростання, в Україні реформування пропонується під час економічної кризи [7].

В.Тропіна [8] пропонує запровадити диференціацію ставок податку на додану вартість у розрізі товарів першої необхідності та широкого вжитку, це, на її думку, могло б сприяти вирівнюванню податкового навантаження в Україні і зменшенню його тиску на групи населення з різними доходами. А також увести прогресивну шкалу оподаткування за податком із доходів фізичних осіб. Варіант Податкового кодексу, запропонований М.Катеринчуком [2], містить пропозиції щодо зменшення ставки ПДВ до 15%. Збереження існуючої ситуації при незначному зменшенні податкової ставки ПДВ пропонує варіант Податкового кодексу, підготовлений Міністерством фінансів України [9]. А.Соколовська прийнятним на сьогодні вважає відмовитися від радикального зниження ставки і пропонує зменшити ставку ПДВ до 18 %, при цьому вважає за необхідне скоротити податкові пільги, щоб зменшити нерівномірність оподаткування різних суб'єктів господарювання. Введення диференційованої ставки ПДВ вона вважає за прийнятне при умові покращення заходів адміністрування податку [11]. Однак не всі автори вважають доречним зменшення номінальної ставки ПДВ, так, І.Луніна та Н.Фролова на підставі аналізу ефективних ставок оподаткування споживання, праці та капіталу прийшли до висновку, «що в Україні існує можливість скорочення оподаткування доходів за рахунок збільшення оподаткування споживання» [5].

Однак у всіх запропонованих варіантах реформування ПДВ майже не приділяється уваги фіскальним наслідкам реформування цього податку.

У роботі, що пропонується, всі розрахунки здійснюються за умови збереження попиту на товари, ставки для яких змінюються, однак виходячи з існування загальної економічної рівноваги, яка порушується при зміні податкового навантаження, слід враховувати не тільки зміну попиту при формуванні надходжень реформованого податку, але й вплив цих порушень на податкові бази інших податків. У випадку реформування ПДВ у першу чергу це відчує податок на прибуток підприємств, тобто очікується, що прибутки підприємств повинні збільшитися при зростанні попиту, крім того, оскільки зменшення податкової ставки в умовах неідеального ринку не призведе до адекватного зменшення ціни, додатковий прибуток буде отримувати також підприємець за рахунок збільшення рентабельності. Розглянемо можливі варіанти реформування ПДВ, а саме зменшення основної ставки і впровадження диференційованої ставки на окремі види товарів з метою збільшення споживання цих товарів. На нашу думку, цей крок повинен призвести до зростання попиту на ці категорії товару і відповідно до зростання податкової бази податку на прибуток підприємств. Звичайно, вплив змін ставок оподаткування споживання на ціноутворення розглядається в рамках моделі досконалого ринку, але в реальній економіці зменшення ставки ПДВ не завжди знаходить відображення у зменшенні ціни, таким шляхом підвищується рівень прибутковості відповідного суб'єкта економічної діяльності. Розглянемо модель поліполістичного ринку (поліполія — коли на ринку є велика кількість продавців) [12], коли виграш від зменшення податкових ставок розподіляється між виробником і споживачем залежно від еластичності пропозиції та попиту [6], тобто в умовах поліполістичного ринку податковий тягар розподіляється між виробником і покупцем.

Оскільки зменшення надходжень при зменшенні ставки ПДВ залежить від еластичності товару необхідно розрахувати інтегральний показник зменшення надходжень. Вважаємо, що нееластичні товари (ε<1), становлять 0,5702 (57,02 %) від загального споживання, а 0,4298 (42,98 %) припадає на еластичні товари [4]. Коефіцієнти отримані за допомогою розрахунку середньої величини споживання різних за добробутом домогосподарств за 2009 рік. Інтегральний показник зменшення надходжень розрахуємо як зважений по вазі споживання нееластичних та еластичних товарів: