Податок з доходів фізичних осіб (на матеріалах ДПІ у Святошинському районі м. Києва)

ВСТУП
Розділ 1. СУТНІСТЬ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ
1.1 Сутність, види та класифікація податків
1.2 Сутність та структурна класифікація оподатковуємих доходів фізичних осіб
1.3 Досвід зарубіжних країн по оподаткуванню фізичних осіб
Розділ 2. АНАЛІЗ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА РІВНІ ДПІ В СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА
2.1 Етапи розвитку прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні у 1991 – 2006 роках
2.2 Роль податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах
2.3 Структура та динаміка податків з фізичних осіб в ДПІ у Святошинському районі за 2003 – 2005 роки
Розділ 3. ОЦІНКА НАСЛІДКІВ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА НАПРЯМКИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
3.1 Особливості методики перерахунку податку з фізичних осіб при отриманні податкового кредиту за даними сукупного доходу за рік
3.2 Напрямки оптимізації оподаткування доходів фізичних осіб
Висновки
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова система це сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.
З 1992 і до 2004 року в Україні діяв Декрет Кабінету Міністрів, який регламентував стягнення прибуткового податку з громадян (попередня назва податку з доходів фізичних осіб). В 2003 році був прийнятий новий закон щодо оподаткування доходів фізичних осіб, який вніс значні зміни в порядок нарахування і стягнення цього податку. Зміна ставок прибуткового податку в Україні з 1991 року відбувалась досить часто іноді по кілька разів на рік. Це було обумовлено як об’єктивними (з розвитком ринкових відносин змінюються форми одержання доходу), так і суб’єктивними чинниками (насамперед політичними намаганням за допомогою прогресії вирівняти доходи малозабезпечених і високозабезпечених верств населення). Для прикладу, в 1993 році ставки мінялись тричі. Причому з 1 грудня 1993 року по 1 жовтня 1994 року існувала найжорстокіша шкала оподаткування максимальна ставка дорівнювала 90%. Але не дивлячись на збільшення ставок майже удвічі, доходи бюджету від прибуткового податку з громадян в цей період не збільшились, а зменшились внаслідок ухилення від сплати по таких необґрунтованих з економічної точки зору ставках. Досить довго (до 2004 року) в Україні застосовувалась прогресивна шкала оподаткування, з мінімальною ставкою 10% та максимальною – 40%.