Обложение налогом внешнеэкономической деятельности

Вступ.

Побудова і релізація ефективної системи оподаткування являється невід’ємною умовою створення діючого механізму регулювання економічних процесів в державі. Система оподаткування представляє собою сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів в бюджет і внесків в державні цільові фонди, які стягуються в установленому порядку.

У країна являється суб’єктом світогосподарчих відносин і має реальні перспективи побудови виробничої інвестиційної моделі зовнішньоекономічного співробітництва. В результаті, в зв’язку з зростанням зовнішньоекономічної активності і розширенням видів зовнішньоекономічної діяльності перед державою стоять проблеми створення ефектиної системи оподаткевання зовнішньоекономічної діяльності та правової бази яка б регулювала відносини між суб’єктами такої діяльності, та сприяла її гармонійному розвитку. Проблема торкається насамперед питань складу і структури податкових платежів, розміру і способу їх утримання, ефективності і направленості застосовуємих податкових пільг, взаємодії з механізмами інвестування коштів і функціонування валютного ринку, та подвійного оподаткування різнонаціональних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тому метою моєї роботи є вивчення та аналіз існуючих аспектів опдаткування, через вивчення літературних джерел та нормативних матеріалів, а також даних статистичної звітності, які регламентують зовнішньоекономічну діяльність в Україні. Завданням роботи є запропонування необхідних заходів по вдосконаленню системи оподаткування зовнішньоекономічних операцій, які здійснюються в Україні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Розділ 1. Сутність зовнішньоекономічної діяльності.

1.1. Основні передумови виникнення зовнішньоекономічної діяльності.

Ззовнішньоекономічна діяльність рпедставляє собою таку форму господарювання, яка виходить за за межі національних кордонів і пов’язана з залученням в багатоетапний цикл економічних відносин, різнонаціональних їх суб’єктів.[3c.9] Даний цикл можливо розмежувати на такі традиційно відокремлені стадії відтворення: виробництво - розподіл - обмін - споживання. Причому втручання в цю послідовність на будь-якому етапі суб’єкта, який належить іншонаціональному відтворюючому комплексу як раз і породжує феномен зовнішньоекономічної діяльності. На це потрібно звернути особливу увагу оскільки саме з ним пов’язана правильна уява про сутність зовнішньоекономічної діяльності як такої. Важливо пам’ятати, що суттєвою рисою зовнішньоекономічних зв’язків являється факт перетину кордонів націонпальних відтворюючих комплексів або товарами в матеріально-уречевленій формі, або капіталами, або послугами.

Відмітимо, наприклад, що під визначення зовнішньоекономічної діяльності не підпадає господарча взаємодія підприємств різної національної приналежності, якщо вони знаходяться і функціонують на території однієї держави. Маються на увазі ті відгосини, які виникають між дочірніми компаніями, філіалами відкритими фірмою із країни А в країні Б з господарчими організаціями цієї ж країни Б. Звісно не всі можливі життєві ситуації вкладуться в цю схему. Так діяльнясть спільних підпрємств на території Укрвїни, чия господарча активність цілком здійснюється в рамках економічного комплексу країни перебування, зовнішньоекономічною діяльністю не являється. Насправді зовнішньоекономічний елемент вже уклався на момент перетину капіталом національних кордонів, тобто на етапі заснування фірми. І навпаки, навіть взаємодія фірм, підприємств однієї національної приналежності можливо вважати зовнішньоекономічною діяльністю тоді, коли вона має місце по відношенню до партнерів, які знаходяться на території різних країн. Оскільки, в даному випадку фактично встановлюється зв’язок між різними нвціональними відтворюючими комплексами, організаційними структурами елементами яких і виступають в відповідності з своїм функціонально-економічним положенням і нормативно-правовим статусом вищенаведені суб’єкти. На додаток до сказаного про втручання іншонаціональних господарюючих суб’єктів в економічні процеси в іншій країні, а також для більш оглядного опису ролі і місця зовнішньоекономічної діяльності і цілосному механізмі відтворення матеріальних длаг наведемо наступну схему.