Міжнародні кредитні розрахунки та валютні операції

Зміст

Теоретичне питання 1. Особливості лізингу у сфері міжнародної торгівлі

Суб'єкти лiзингу

Теоретичні засади міжнародних лізингових відносин

Поняття та функції лізингу

Об'єкти та суб'єкти лізингових відносин

Якісні переваги лізингу

Види лізингу

Форми лізингових угод

Склад, види та форми лізингових платежів

Теоретичне питання 2. Опціон у системі управління валютними ризиками

Задача 1

Задача 2

Задача 3

Задача 4

Задача 5

Задача 6

Задача 7

Список використаної літератури

Теоретичне питання 1. Особливості лізингу у сфері міжнародної торгівлі

Згідно із законом України "Про фінансовий лізинг" від 14.01.1999 року: Сучасні види міжнародного лізингу класифікуються за різними ознаками таким чином:

1. Залежна від каналу отримання об'єкта лізингу:

• прямий закордонний лізинг, тобто лізингові угоди між юридичними особами рідних країн:

• непрямий закордонний лізинг, в якому орендар та орендодавець є юридичними особами однієї країни, але капітал орендодавця частково належить іноземним фірмам - банкам та лізинговим компаніям.

2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:

• експортний лізинг - це лізингові угоди, при яких лізингова компанія купує обладнання у національної фірми і потім надає його закордонному орендарю; у цьому разі постачальник-виробник та лізингова компанія є резидентами однієї країни, а орендар - іншої;

• імпортний лізинг - не лізингові угоди, при яких іноземна лізингова компаній купує обладнання за кордоном і потім надає його вітчизняному орендарю; у цьому разі орендар та лізингова компанія є резидентами однієї країни, а постачальник-виробник - іншої;

• транзитний лізинг - це лізингова угода, при якій лізингова компанія, яка є резидентом однієї країни, купує обладнання у постачальника резидента другої країни та надає його в оренду орендарю - резиденту третьої країни.

3. Залежно від стану об'єкта лізинга:

• лізинг нового обладнання;

• лізинг старого обладнання (second-hand) широко використовується у відносинах із фірмами СРК. Лізингові платежі розраховуються із залишкової вартості майна та розподіляються на строк від одного до чотирьох років. Ця форма мас переваги порівняно з купівлею-продажем обладнання second-hand, тому що гарантією адекватної та безперебійної роботи орендованої техніки є те, що вона є власністю фірми-орендодавця.

Це с важливим особливо стосовно машин та обладнання, які були у використанні, оскільки на цю категорію товарів фірми зазвичай не дають післяпродажних гарантій.

4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:

• фінансовий лізинг (financial leasing), який передбачає виплату орендарем протягом періоду дії угоди суми, що покриває повну вартість амортизації майна або більшу Ті частину, а також прибуток орендодавця.

Після закінчення строку дії договору орендар може:

• повернути об'єкт оренди орендодавцю;

• продовжити або укласти нову лізингову угоду; причому у цьому випадку лізингові платежі розраховуються із залишкової вартості;

• викупити об'єкт лізингу за залишковою вартістю; у цьому випадку фінансовий лізинг відрізняється від довгострокового кредитування моментом переходу права власності на об'єкт оренди орендарю.

Довгострокову оренду (лізинг) називають фінансовою орендою, оскільки у такі й угоді беруть участь три сторони, одна із яких - лізингова компанія - спочатку фінансує купівлю майна у виробника чи торговця-посередннка, а потім передає його у тимчасове користування лізінгоотримувачу.

Різновидом фінансового лізингу є зворотний лізинг (ліз-бек, lease-back), який передбачає продаж власником, наприклад, промисловим підприємством, частини власного майна лізинговій компанії з одночасним укладанням фінансової лізингової угоди; жодного фізичного переміщення майна у такому випадку не відбувається. В результаті угода є взаємовигідною, оскільки лізингова компанія отримує лізингові платежі, лізингоотримувач може відносити ці платежі на собівартість, а виручкою від продажу обладнання поповнити основний та оборотний капітал. Рентабельність угод зворотного лізингу зв'язана із розміром перевищення доходу від нових капітальних вкладень над вартістю та лізингових платежів.