Організаційно-економічні основи створення суб'єкта підприємницької діяльності – приватного підприємства

ЗМІСТ

Вступ

1 Організаційно-економічний механізм сертифікації промислової продукції

1.1 Якість та її оцінка

1.2 Методи забезпечення якості. Сертифікація

1.3 Вибір механізмів сертифікації

1.4 Державний нагляд за якістю

2 Розробка комерційної ідеї

3 Розробка установчих документів для створення суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи

4 Розрахунок вартості нематеріального активу, що виступає внеском до статутного фонду підприємства

5 Визначення потреби в капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності

6 Розрахунок основних видів податків, які повинен сплатити суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа

Висновки

Перелік посилань

Додаток А (обов'язковий) Реєстраційна картка

Додаток Б (обов'язковий) Свідоцтво про державну реєстрацію

Додаток В (обов'язковий) Статут

Додаток Г (обов'язковий) Ліцензійний договір

Вступ

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств.

Значну роль в підвищенні якості продукції відіграють стандарти, які є організаційно-технічною основою систем якості. В останні десятиліття одним із важливих механізмів гарантії якості стала сертифікація, яка переросла в норму торгових відносин будь-якого рівня.

Сертифікація промислової продукції пов’язана з оцінкою показників її якості, тобто вимірюванням їх з використанням певних засобів вимірювання, достовірність і точність яких вивчає метрологія. Тому значно зростає роль метрологічного забезпечення якості продукції.

Метою даної курсової роботи є ознайомлення і отримання навичок з питань організаційно-економічних механізмів сертифікації промислової продукції, а також виконанні таких завдань: розробці комерційної ідеї та оцінці її ефективності, складанні установчих документів для створення суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, розрахунку величини статутного фонду акціонерного товариства, розрахунку величини стартового капіталу, необхідного для початку бізнесу, а також основних видів податків, що їх сплачує підприємство.

Питаннями розробки механізмів підвищення якості та сертифікації промислової продукції займались велика кількість науковців – як теоретиків, так і практиків, зокрема: Т. Щедріна, М.І. Шаповал, Й.М. Петрович, С.Ф. Покропивний, В.В. Кулішов і т.д. [1-10].

1 Організаційно-економічний механізм сертифікації промислової продукції

1.1 Якість та її оцінка

Якість як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується – підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією. В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість. [1]

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше. Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості [2].

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.

Наскільки важливі суб’єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.