Організація, планування і керування хімічним підприємством

Вступ

1. Виробнича програма цеху з випуску товарної продукції

2. Визначення необхідної кількості основного технологічного устаткування і потужності цеху

3. Визначення потреби в капітальних вкладеннях

4. Розрахунок чисельності і фонду заробітної платні промислово-виробничого персоналу

5. Розрахунок собівартості продукції

6. Визначення ефективності проектованих заходів

6.1 Розрахунок узагальнюючих показників ефективності роботи гальванічної ділянки

6.2 Розрахунок техніко-економічних показників ефективності роботи гальванічної ділянки

7. Список літератури

Вступ

У сучасному виробництві все більшу роль грають електрохімічні й процеси нанесення покриттів, що надають виробам захисні, захисно-декоративні й функціональні властивості, що забезпечують їх надійну й довговічну роботу в різних експлуатаційних умовах. Розповсюджені покриття, одержувані хімічними або електрохімічними методами. Цими методами, можна наносити неметалічні, металеві (мідні, цинкові, нікелеві, хромові, свинцеві, олов'яні, срібні й ін.) і композиційні покриття.

Основою електрохімічного методу нанесення покриттів є осадження металів на поверхні деталі під дією електричного струму. При цьому деталі проходять низку попередніх операцій, ціллю яких є підготовка поверхні для нанесення покриття. Для підготовчих операцій застосовуються розчини, що містять кислоти, луги, солі металів, поверхнево-активні речовини (ПАР). В результаті проведення підготовки поверхні з неї видаляються оксиди та солі металів, продукти корозії металу, масла та жирові забруднення, пил, попередньо нанесений метал.

Гальванічні покриття наносяться у стаціонарних ваннах або у спеціальних пристроях, що обертаються – так звані барабани. Деталь, що покривають монтують на завантажувальні пристрої (підвіски), перед цим ізолювавши ділянки деталей, які не покриваються. Після закріплення на підвісці деталі транспортуються по лінії та почергово опускаються в операційні ванни, згідно з розробленим технологічним процесом.

Існує три основних типи гальванічних ліній, які відрізняються ступенем автоматизації та, відповідно, продуктивністю. Автоматичні лінії з жорстким циклом – мають найвищу продуктивність, але розраховані для виконання лише заданих операцій у заданій послідовності, внесення змін в роботу такої лінії потребує майже повної її переробки. Механізовані (ручні) лінії – мають найнижчу продуктивність, проте технологічний процес можна змінювати будь як в рамках даного устаткування і зупиняти будь який час. Автоматичні лінії з жорстким циклом займають проміжне положення по продуктивності між механізованими і автоматичні лініями з жорстким циклом.