Державне регулювання зайнятості населення за видами економічної діяльності

Розділ 1. Теоретичні основи державного регулювання зайнятості населення України
1.1 Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку
1.2 Взаємозв’язок зайнятості населення та ринку праці в системі ринкової економіки
1.3 Інструмент регулювання зайнятості населення
Розділ 2. Аналіз практики державного регулювання зайнятості населення
2.1 Аналіз динаміки чисельності та розподілу зайнятого населення
2.2 Аналіз активної політики зайнятості
2.3 Аналіз пасивної політики зайнятості
Розділ 3. Напрямки вдосконалення державного регулювання зайнятості
3.1 Напрями розвитку державної політики зайнятості за видами економічної діяльності
3.2 Перспективи розвитку активної політики зайнятості
3.3 Перспективи розвитку пасивної політики зайнятості
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Вступ

Актуальність теми. Довгострокова стратегія радикального і масштабного реформування економіки України зумовлює необхідність використання адекватних ринковим умовам механізмів залучення людини до системи факторів виробництва і реалізації її соціально-економічних можливостей в економічній діяльності.

Дуже важлива роль у вирішенні цієї проблеми належить збереженню і розвитку трудового потенціалу як основи соціально-економічного поступу і формування такої зайнятості, що швидко реагує на динаміку соціально-економічних трансформацій у країні та її регіонах.

Водночас доводиться констатувати, що на сьогодні колосальний розрив між цілями і можливостями здійснення ринкових перетворень не дає змоги повноцінно використовувати трудовий потенціал на основі створення оптимальних умов для формування ефективної моделі зайнятості і відтворення робочої сили.

У контексті обставин, які склалися в Україні, можна стверджувати, що суть завдання полягає у пошуку ефективних форм, важелів і методів вирішення соціально-економічних суперечностей, що виникли і виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання трудового потенціалу, розробки нової концепції зайнятості населення на основі використання досвіду посттоталітарних східноєвропейських та пострадянських країн, формування ефективнішого механізму регулювання соціально-трудових відносин.