Еволюція міжнародних економічних відносин

Формування сучасного світового господарства, міжнародних економічних відносин пройшло тривалий історичний процес протягом якого людство пройшло шлях від певісно-общинного стада до всесвітніх економічних відносин, від кам’яної сокири – до комп’ютерів. Формування МЕВ і СГ – історія розвитку виробничих сил суспільства, а також суспільного поділу праці.
Еволюція МЕВ – їх розвиток, зміна їх типів

Перший етап і тип МЕВ – доколоніальний. За часом він є найбільш тривалим оскільки він охоплює первіснообщинний, рабовласницький і феодальний періоди.

Зв’язки між народами починалися і розвивалися шляхом багатовікової еволюції, починаючи ще з племен. На перших етапах розвитку держав стародавнього Сходу велике значення має обмін с\г продукції на технічну сировину. Зовнішня торгівля в країнах Далекого Сходу була мало розвинута, в той же час, в античних полісах Стародавньої Греції вона переважала внутрішньо. Великим попитом користувалися вироби з Вавилону. Понад 500 років ассірійські купці виконували роль посередників в експорті Вавілонських текстильних виробів. Це все виготовлялося на північний захід.

Міжнародна торгівля у І тис до н.е. переходить від старої експортно-імпортної системи до більш доходної транзитної. Великим центром посередницької торгівлі (4-5 ст. до н.е.) був Карфаген, через який проходили товари з Фінакії, Єгипту, Малої Азії та Сахари…

Посередницька торгівля сприяла більш широкому розподілу ресурсів і товарів, а значить формуванню і розвитку потреб і таким чином стимулювало наростання виробництва.

Вже в І-му тис. до н.е. відзначився поділ обміну між ринками залежно від характеру пропонованих товарів, транспортування і залежно від виробництва та споживання товарів.

Так відокремилися ринки рабів від ринку хлібів.

Натуральне господарство продовжувало своє існування. Типовою формою феодальної торгівлі був ярмарок, куди звозилися товари з різних країн. В 16-17 столітті ярмарки були значно поширені у Франції, Англії та інших країнах, де відбувалася оптова торгівля товарами, які користувалися великим попитом (вовна, шкіра, сукно, золото, тканини, метал, зерно, прянощі і т.д.)

В міру зростання виробництва та поділу праці і поширенню товарно-грошових відносин зовнішня торгівля набирала швидких темпів.

Основним напрямом міжнародної торгівлі цього періоду вважають торгівлю між Європейськими країнами і сходом. ДО 11 ст активну роль у цій торгівлі відігравали арабські та візантійські купці.