Застосування моделі кривої А. Лаффера для пояснення ситуації в Україні

Зміст

Вступ

Основна частина

а)Теоретична частина

б)Практична частина

Висновки

Список використаної літератури


Вступ



Обмежувальна фіскальна політика сприяє стабілізації економіки в умовах інфляційного надлишкового сукупного попиту за рахунок скорочення державних видатків та збільшення податків.

Крива Лаффера — крива, яка характеризує залежність державних доходів від середнього рівня податкових ставок у країні. Крива показує наявність оптимального рівня оподаткування, за якого державні доходи досягають свого максимуму(граф.1).

«Крива» названа іменем американського економіста 80-х років Артура Лаффера, який висунув гіпотезу про те, що за певних умов зменшення рівня оподаткування до певної межі може викликати збільшення ВВП як податкової бази і тим самим забезпечить навіть зростання податкових надходжень до бюджету(граф.4).

Відповідно до цього твердження він побудував криву, яка отримала назву крива Лаффера, яка відбиває зв'язок між податковими ставками (ПС) і податковими надходженнями (ПН) до бюджету.Граф.2.

Можливість поповнити бюджет за рахунок збільшення оподаткування на перший погляд видається досить очевидною. Але в реальності це виявляється не зовсім так. Кожна "данина", у якій би формі вона не стягувалась, зменшує зацікавленість у продуктивній діяльності. Помічено, що до певної межі оподаткування в оподаткованого (підприємця чи робітника) існує зацікавленість у нарощуванні зусиль; після досягнення цієї межі така зацікавленість зменшується і поступово сходить нанівець. Отже, намагаючись збільшити податкові надходження за рахунок збільшення податкових ставок або акцизів, швидко досягається така межа, коли може зменшитись податкова база - отримувані доходи або обсяги реалізації. Наслідком такого зменшення стане скорочення власне податкових надзоджень.