Й. Шумпетер – засновник еволюційної економічної теорії

Цена:
10 руб.

Состав работы

material.view.file_icon
material.view.file_icon bestref-208977.doc

Необходимые программы

Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
  • Microsoft Word

Описание

Йозеф Шумпетер – один з найбільш видатних і оригінальних учених-економістів першої половини XX ст., творчість якого справила істотний вплив на основні напрями сучасної економічної науки. Разом з тим він приділив значну увагу проблемам динамічного розвитку економіки, що дало можливість започаткувати дослідження економічної динаміки на противагу статичному аналізу, характерному для неокласичної школи. Інновації, нововведення і підприємництво в системі його поглядів набувають зовсім нового звучання як фактори економічного зростання. Поширення нововведень та економічне новаторство, тобто підприємництво, визначають економічну динаміку. Усе це дало йому змогу створити міцні підвалини цілісної економічної теорії господарського розвитку, тобто еволюційну економічну теорію. У своїй праці "Теорія економічного розвитку" Й. Шумпетер писав: "...Всередині економічної системи є джерело енергії, що викликає порушення рівноваги. Якщо це так, то має існувати економічна теорія господарського розвитку, яка спирається не тільки на зовнішні фактори, що спричиняють рух економічної системи від одного стану рівноваги до іншого. Якраз таку теорію я спробував розробити".

Інноваційно-еволюційна, чи просто еволюційна, економічна теорія, створена Й. Шумпетером, стає дедалі більш поширеною і визначальною в сучасному світі. У його головних працях "Теорія економічного розвитку" (1912 р.), "Економічні цикли" (1939 р.), "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942 р.) та ін. викладено основоположні теоретичні ідеї та методологічні підходи, які визначили формування нової, еволюційної парадигми економічної теорії.

Складність виявлення і визнання цієї теорії пов'язана з тим, що Й. Шумпетер почав свої дослідження в умовах панування неокласичної теорії, або, як її називають, ортодоксії, що базувалася на маржиналізмі та загальній теорії економічної рівноваги. Він високо оцінював заслуги Л. Вальраса – творця цієї теорії і став продовжувачем його традицій, намагався розвинути його вчення, подолати закритість, статичність і надати йому такі риси, як відкритість і динамічність, підвищити відповідність економічної теорії реаліям життя. Шумпетер був активним консервативним захисником неокласичної теорії, її маржиналістського ядра. Це можна пояснити тим, що теорія економічної рівноваги завоювала широкі й міцні позиції, об'єднала навколо себе відомих учених-економістів. Це дало підставу представникам неокласичної школи, і особливо її основної течії – мейнстріму, зображати справу так, нібито він створив лише додаток до неокласичної теорії і є промейнстрімівським економістом.

Як зазначають учені, "мейнстрім", ретельно вибравши все, що належить до економічної еволюції та еволюції економічної теорії, "перетворив весь комплекс його (Й. Шумпетера. - А.Ч.) ідей на карикатуру і пародію на них". Не менш запопадливо попрацювали над творами цього автора представники ортодоксії, тобто неокласичної теорії. Вони зробили все, щоб "спрощений, начебто шумпетерівський, підхід відповідав її власним положенням про прогрес аналітичної економіки... Його праці розглядаються головним чином як корисне доповнення до неокласики...". Коротше кажучи, ортодокси хотіли довести, що ідеї та розробки Шумпетера йшли в руслі основної течії економічної теорії того часу. Хоча насправді праці Шумпетера щодо розробки теорії економічної еволюції були не лише серйозним викликом теорії і гносеології неокласики, вони означали створення якісно нової економічної теорії, буквально протилежної ортодоксії. "До еволюційної економічної теорії будемо відносити, - пише В. Маєвський, - такі економічні дослідження, де істотну роль відіграють загальносистемні принципи різноманітності, які змінюються, неоднорідність агентів, нерівновага, невизначеність розвитку, нестійкість тощо; до ортодоксії-дослідження, в яких акцент робиться на прямо протилежних принципах застиглої різноманітності, однорідності агентів, рівноваги, детермінізму, стійкості тощо".

З часом і сам Шумпетер зрозумів і оцінив свій внесок в економічну еволюцію та економічну динаміку, розглядаючи його вже не як додаток до теорії мейнстріму чи неокласики, а як такий, що має революційне значення. Він заперечив постулат мейнстріму "рівновага завжди" і на основі глибокого дослідження зв'язку економічного розвитку і економічної теорії розкрив поступ економічної науки, який проходить об'єктивно зумовлені етапи: ендогенні зміни, нововведення долають опір, порушуючи безперервність, і через "творче руйнування" вихід на новий щабель розвитку.

Завдяки своїй методології Шумпетер у праці з економічної еволюції ґрунтовно розкриває процес нагромадження знань і передбачає у майбутньому виникнення і розвиток економіки знань. Його метод економічної еволюції, в тому числі теорія інновацій, будучи застосованою до такої галузі, як наука, дозволяє розкрити внутрішній механізм і етапи її розвитку. Шумпетер виходить з того, що наука стала галуззю народного господарства із своїм обладнанням, спеціальними технологіями, методами та аналітичним апаратом, а її продукт, по суті, нічим не відрізняється від виробничого продукту. Тому трансформації у матеріальному виробництві відбуваються в інтелектуальній сфері, а процес розвитку науки - у відповідності з теорією інновацій, розробленою Шумпетером насамперед для матеріального виробництва. Це дало йому підставу дійти висновку, що аналітичний прогрес в економічній науці нерозривно пов'язаний з технологічним прогресом, як матеріальне виробництво - з інтелектуальним розвитком.
Йозеф Шумпетер - выдающийся американский экономист и социолог
План Введение 1. Йозеф Шумпетер - выдающийся экономист. Его самые известные работы. 1.1. «Теория экономического развития»: а) теория полезности б) деньги и капитал. 1.2. «Экономические циклы» 1.3. Работа «Капитализм, социализм и демократия» 2. Йозеф Шумпетер - выдающийся социолог. Заключение Введение Важность изучения экономической истории обусловлена ее особым положением в системе экономических наук. В связи с этим анализ трудов выдающихся учёных-экономистов прошло
User alfFRED : 30 октября 2013
10 руб.
Федор Николаевич Мильков и академическая география
Профессор Федор Николаевич Мильков войдет в историю географии как автор и редактор многих учебников и учебных пособий, как создатель одной из наиболее развитых и авторитетных университетских кафедр, на базе которой выросла общепризнанная Воронежская школа антропогенного ландшафтоведения и своеобразного среднемасштабного страноведения. Как человек талантливый и необычайно трудолюбивый, и в то же время с многогранными интересами, он оставил яркий след во многих отраслях нашей науки, в формировании
User DocentMark : 26 сентября 2013
Контрольная по дисциплине: История России. Тема 5 (Смутное время)
ТЕМА 5 СМУТНОЕ ВРЕМЯ ЧТО ОЗНАЧАЮТ ЭТИ ПОНЯТИЯ: Атаман "вор" Заповедные лета Интервенция "кабальные" и "добровольные" холопы Казаки Крестьянская война Патриарх Расстрига Смутное время Тушинские "перелеты" Униаты Универсалы КОМУ ПРИНАДЛЕЖАТ ЭТИ ИМЕНА? Борис Годунов Василий Шуйский Владислав Гермоген Дмитрий Пожарский С.Жолкевский И.Заруцкий Иван Болотников Иван Сусанин Иов Кузьма Минин Лжедимитрий П.Ляпунов Ю.Мнишек Марина Мнишек Мария Нагая А.Палицын И.Пашков Сигизмунд 3 М.Скопин-Шуйский А.Теля
User xtrail : 7 августа 2024
400 руб.
Макроэкономические предпосылки развития инвестиционного процесса в РФ
СОДЕРЖАНИЕ ВВЕДЕНИЕ 1 Теоретические основы управления инвестиционными процессами на предприятиИ 1.1 Понятие инвестиционного процесса, его элементы и участники Факторы, влияющие на инвестиционную деятельность в России 1.3 Результаты экономических реформ в России 1.4 Методы государственного регулирования инвестиционной деятельности в России 1.5 Инвестиционный процесс в современной России 1.6 Макроэкономические предпосылки развития инвестиционного процесса в РФ ЗАКЛЮЧЕНИЕ СПИСОК ИСПОЛЬЗОВ
User alfFRED : 31 октября 2013
10 руб.
Причины возникновения идеологии исламского фундаментализма в Судане в середине ХХ века
Современный Судан стал прочно ассоциироваться в массовом сознании представителей западного общества с понятиями "фундаментализм", "мусульманский экстремизм", "исламский терроризм", "религиозный фанатизм" и пр. Не вдаваясь в дискуссию относительно правомерности такого упрощенного подхода к оценке весьма сложных религиозных и этно-конфессиональных процессов, протекающих в этой стратегически важной арабо-африканской стране, в основе которого, без сомнения, в первую очередь лежат политические интере
User Qiwir : 12 января 2014
5 руб.
up Наверх