Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області

План:

1. Аналіз виробничого потенціалу зернового господарства області

2. Фактори формування експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області

3. Регіональні особливості торгівельно-експортних операцій із зерном

Висновки

Література

1. Аналіз виробничого потенціалу зернового господарства області

Загальний економічний потенціал Херсонської області доцільно розглядати в таких аспектах:

Людський потенціал. У Херсонській області поступово зменшується кількість постійного населення. Це пояснюється зменшенням кількості народжених: у 1990 р. на 1000 осіб народжувалось 14,3 (по Україні – 12,7), у 1995 р. – 10,8 (відповідно – 9,6) і у 2000 р. – 8,3 (7,8). Це характерно як для міських поселень, так і для сільських.

За основними віковими категоріями постійне населення розподілялось таким чином: у молодшому за працездатний 20,2%, у працездатному віці – 58,7%, старшому за працездатний вік – 21,15%.

Розселення. В області 18 районів. Тут нараховується 9 міст, три з яких державного; республіканського та обласного значення. Нараховується 30 селищ міського типу та 660 сільських населених пунктів.

Система міського розселення області формується у пониззі Каховського водосховища – Нова Каховка, Каховка, Берислав. Інші великі міста – Генічеськ, Скадовськ.

Сільське розселення розріджене, густота населення у сільській місцевості близько 170 осіб на 1 км2.

Трудовий потенціал. У Херсонській області трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) у 2000 р. нараховували 720,6 тис. осіб. В їх складі 94,8% – працездатне населення у працездатному віці, 5,1% – зайняті особи старшого віку, 0,1% – зайняті підлітки. Питома вага трудових ресурсів області у загальній чисельності населення складала 59,4 відсотків. Для області є характерним постійне зменшення трудових ресурсів.

Отже, стан трудоресурсного потенціалу області має чітко виражений регресивний характер. Він не відповідає очікуваним соціальним наслідкам реформування економічної системи.

Виробничий потенціал. Херсонська область володіє достатнім виробничим потенціалом, про що свідчить аналіз територіальної структури основних фондів по усіх формах власності за 2000 рік. Основні фонди області за всіма видами економічної діяльності по відношенню до України становили 2,1%.

Фонди сільського господарства, мисливства та лісового господарства, включаючи худобу, відповідно 4,5, рибного господарства – 4,4; промисловості – 1,6; виробництва електроенергії, газу та води – 2,5; будівництва – 2,0; оптової і роздрібної торгівлі – 4,0; готелів та ресторанів – 2,0; транспорту і зв’язку – 1,4 органів фінансової діяльності – 0,9; державного управління – 4,5; освіти – 2,0 охорони здоров’я та соціальної допомоги – 2,7; органів, які виконують колективні, громадські та особисті послуги – 2,7%. Фонди сільського господарства у галузевій структурі становлять 25,5% від усіх фондів області, промисловості – 26,7%.

Якісна характеристика основних фондів на підприємствах усіх форм власності свідчить, що вони в основному морально застарілі, а ступінь їх зносу складає біля 45%, що суттєво стримує розвиток економіки і негативно впливає на соціальну сферу.

Територія Херсонської області знаходиться в південній частині України в межах двох зон: степової посушливої і сухостепової.

У залежності від природнокліматичних і ґрунтових особливостей територія розділена на сім природно-сільськогосподарських районів: Бериславський, Нижньосірогозький, Білозерський, Цюрупинський, Скадовський, Чаплинський, Генічеський. Поверхня основної частини території рівнинна з невеликою кількістю спадів, а прилегла до Дніпра – хвиляста з невеликими схилами. Ґрунтовий покрив складається в основному з чорнозему південного та темно-каштанових ґрунтів із вмістом гумусу – 2,7 – 4,2% [6].